Опитування: "Визначення правових потреб жителів місцевих громад території обслуговування Каховського місцевого центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги"

15.10.2019

МІНІСТЕРСТВО ЮСТИЦІЇ КОНСУЛЬТУЄ В РАМКАХ ПРОЄКТУ «Я МАЮ ПРАВО!»:  що потрібно знати про договір довічного утримання (догляду)?

Багатьом з нас знайома ситуація, коли літні люди, які не спроможні самі забезпечувати власні потреби,  змушені звертатися за допомогою до сторонніх осіб. В більшості випадків, на користь цих осіб, укладаються договори, в результаті чого вони стають власниками нерухомого майна, а літні люди залишаються на вулиці. Юридична необізнаність громадян – є головною причиною таких негативних наслідків. Таким чином виникає питання: як уберегти себе від шахраїв та відчути захищеність?

Що таке договір довічного утримання?

Договір довічного утримання (догляду) - домовленість двох сторін, за якою одна сторона (відчужувач) передає у власність другій стороні (набувачеві) житловий будинок, квартиру або їх частину, інше нерухоме або рухоме майно, яке має значну цінність, взамін чого набувач зобов'язується забезпечувати відчужувача утриманням та (або) доглядом довічно.

Договір довічного утримання вважається укладеним з моменту передання майна.

Хто є сторонами у даному договорі?

Сторонами договору є відчужувач  та набувач. Відчужувачем може бути  фізична особа незалежно від віку та стану здоров’я. Набувачем може бути  фізична (кілька фізичних осіб)  або юридична особа.

Яка форма укладення договору довічного утримання?

Для договору довічного утримання (догляду) передбачена обов’язкова письмова форма та нотаріальне посвідчення. Недотримання цієї вимоги тягне за собою визнання договору недійсним

У свою чергу, нотаріус, завіряючи договір, повинен перевірити документи, необхідні для відчуження майна. Якщо предметом договору є нерухомість, то такий договір підлягає обов’язковій державній реєстрації.

Які обов’язки покладаються на сторони за договором довічного утримання (догляду)?

Виконання договору полягає у надання всіх видів матеріального забезпечення у натурі відповідно до змісту договору. При укладанні договору довічного утримання сторони повинні визначити всі види матеріального забезпечення, обсяг, способи та форми догляду, їх періодичність, якість та зміст, наприклад:.

  • вид і кількість харчування – скільки разів на добу, калорійність та окремі елементи;
  • медичне обслуговування – вид послуги медичного обслуговування, які ліки необхідні, їх кількість і приблизна вартість;
  • матеріальне забезпечення - чітко визначена грошова сума, черговість виплат грошових сум тощо.

У разі смерті відчужувача набувач зобов’язаний поховати його, навіть якщо це не було передбачено договором довічного утримання. Якщо частина майна відчужувача перейшла до його спадкоємців, витрати на його поховання мають бути справедливо розподілені між ними та набувачем.

За договором довічного утримання можливий перехід обов’язків набувача у разі його смерті до спадкоємців, яким надходить відчужуване за договором майно. Якщо спадкоємці відмовляються від майна, воно повертається відчужувачу, а договір вважається припиненим.

Якщо договір довічного утримання укладений щодо майна, що є у спільній сумісній власності?

Майно, що належить кільком фізичним особам чи подружжю (або одному з подружжя) на праві спільної сумісної власності, може бути відчужене на підставі договору довічного утримання.

Співвласники майна, а також подружжя за договором довічного утримання повинні передати набувачеві майно, останній, у свою чергу, повинен надати відчужувачам (кожному окремо) належне утримання.

У разі смерті одного із відчужувачів, оскільки виконання було призначене безпосередньо особисто для відчужувача, договір припиняється. Набувач у свою чергу продовжує утримувати іншого співвласника, який залишився.

Якщо відчужувачем є один із співвласників майна, що належить їм на праві спільної сумісної власності, договір довічного утримання (догляду) може бути укладений після визначення частки цього співвласника у спільному майні або визначення між співвласниками порядку користування цим майном.

Яким чином вносяться зміни до договору?

Сторони в договорі можуть передбачати заміну майна, яке було передане набувачеві. Тобто набувач та відчужувач за певних обставин, які виникли у процесі дії договору довічного утримання можуть домовитися про заміну речі на іншу. У цьому разі обсяг обов’язків набувача може бути за домовленістю сторін змінений або залишений незмінним.

Коли припиняється дія договору?

Смерть відчужувача майна є однією з умов припинення договору довічного утримання.

Договір довічного утримання може бути розірваний лише на підставі рішення суду:

  • на вимогу відчужувача або третьої особи у разі невиконання або неналежного виконання набувачем своїх обов’язків, незалежно від їх вини;
  • на вимогу набувача.

Однак, варто пам’ятати:

  • невиконання обов’язків або неналежне виконання обов’язків не завжди призводить до припинення договору. Відчужувач вправі пред’явити позов про відшкодування збитків. У винятковому випадку існує можливість подати позов не про припинення дії договору довічного утримання, а про обов’язок набувача виконати в натурі обов’язки, взяті на себе, або про стягнення грошової компенсації всіх видів матеріального забезпечення, вказаних у договорі;

 

  • набувач вправі припинити договір тільки в тому випадку, коли через незалежні від нього обставини його майнове становище змінилося настільки, що він не в змозі надавати набувачеві належне матеріальне забезпечення, обумовлене в договорі. У разі розірвання договору у зв’язку з неможливістю його подальшого виконання набувачем з підстав, що мають істотне значення, суд може залишити за набувачем право власності на частину майна, з урахуванням тривалості часу, протягом якого він належно виконував свої обов’язки за договором.

Яка відмінність між договором довічного утримання, договором дарування та заповітом?

Документ

Суть

Право власності на майно після підписання

Внесення змін

Розірвання договору

Умова про надання підтримки

Договір довічного утримання

Відчужувач передає у власність набувачеві житловий будинок, квартиру або їх частину, інше нерухоме або рухоме майно, яке має значну цінність, взамін чого набувач зобов'язується забезпечувати відчужувача утриманням та (або) доглядом довічно.

1.       Право власності на майно переходить набувачу.

2.       Але набувач до смерті відчужувача  не має право  продавати, дарувати, міняти, передавати в заставу таке майно.

 

В процесі дії договору довічного утримання сторони можуть домовитися про заміну майна на інше і у зв’язку з цим на зміну обов’язків набувача майна.

Договір може бути розірваний за рішенням суду

Набувач майна зобов’язаний забезпечувати відчужувача довічним утриманням

Договір дарування

Дарувальник передає або зобов’язується передати  в майбутньому обдарованому  безоплатно майно (дарунок) у власність

 

Право власності на майно переходить обдарованому, який має право:

 

·  вимагати передачі йому майна;

·  проживати у подарованому будинку;

·   вимагати від дарувальника висилитися із житла;

·  заборонити дарувальнику користуватися майном

 

Внесення змін до договору законодавством не передбачено

Договір дарування може бути розірваний дарувальником:

 

·  щодо нерухомих речей чи іншого цінного майна, якщо обдарований умисно вчинив злочин проти життя, здоров'я, власності  дарувальника, його родичів;

 

·  якщо обдаровуваний вчинив умисне вбивство дарувальника, спадкоємці дарувальника мають право вимагати розірвати договір;

 

 

·  якщо обдаровуваний створює загрозу безповоротної втрати дарунка, що має для дарувальника велику немайнову цінність;

 

·  якщо внаслідок недбалого ставлення обдаровуваного до речі, що становить історичну, наукову, культурну цінність, може бути знищена або істотно пошкоджена

 

За домовленістю сторін, але без права вимоги такої підтримки від іншої сторони

 Заповіт

Особисте розпорядження фізичної особи на випадок своєї смерті

 

 

Право власності   на майно залишається у спадкодавця. Спадкоєцям таке право перейде лише після смерті спадкодавця.

 

Зміни можуть вноситися в будь-який час

В будь-який час заповіт може бути скасований, або складений новий заповіт, що автоматично скасовує попередній

За домовленістю сторін, але без права вимоги такої підтримки від іншої особи

 

Куди звертатися за більш детальною консультацією та роз’ясненнями?

Якщо у вас залишились питання з цього приводу, будь ласка, телефонуйте до контакт-центру системи безоплатної правової допомоги за номером 0 (800) 213 103, цілодобово та безкоштовно в межах України. В центрах та бюро надання безоплатної правової допомоги по всій країні ви можете отримати юридичну консультацію та правовий захист.

 

 24.09.2019

МІНІСТЕРСТВО ЮСТИЦІЇ КОНСУЛЬТУЄ В РАМКАХ ПРОЄКТУ «Я МАЮ ПРАВО!»: хто такі присяжні, як ними стати та які справи розглядаються за їх участю?  

Статтею 124 Конституції України визначено, що народ безпосередньо бере участь у здійсненні правосуддя через присяжних.

Хто такі присяжні?

Присяжний – це  особа, яка у випадках, визначених процесуальним законом, та за її згодою вирішує справи у складі суду разом із суддею або залучається до здійснення правосуддя.

Хто може бути присяжним?

Присяжними можуть бути:

громадяни України;

віком від 30 до 65 років;

які постійно проживають на території, на яку поширюється юрисдикція відповідного окружного суду;

володіють державною мовою.

Хто не може бути присяжним?

Присяжними не можуть бути:

особи, визнані судом обмежено дієздатними чи недієздатними, або які мають хронічні психічні чи інші захворювання, що перешкоджають виконанню обов'язків присяжного;

особи, які мають незняту чи непогашену судимість;

особи, на яких протягом останнього року накладалося адміністративне стягнення за вчинення корупційного правопорушення;

народні депутати України, члени, Кабінету Міністрів України, судді, прокурори, військовослужбовці, працівники правоохоронних органів, апаратів судів, державні службовці, адвокати, нотаріуси, посадові особи органів місцевого самоврядування, члени Вищої кваліфікаційної комісії суддів, Вищої ради правосуддя.

Особа, включена до списку присяжних, зобов’язана повідомити суд про обставини, що унеможливлюють її участь у здійсненні правосуддя, у разі їх наявності.

Крім того, голова суду  увільняє від виконання обов’язків присяжного:

особу, яка перебуває у відпустці у зв’язку з вагітністю та пологами, у відпустці по догляду за дитиною, а також особу, яка має дітей дошкільного чи молодшого шкільного віку або утримує дітей-інвалідів або членів сім’ї похилого віку;

керівника або заступника керівника органу місцевого самоврядування;

особу, яка через свої релігійні переконання вважає для себе неможливою участь у здійсненні правосуддя;

іншу особу, якщо голова суду визнає поважними причини, на які вона посилається.

До розгляду яких справ залучаються присяжні?

У цивільних справах розглядають справи про:

обмеження, поновлення цивільної дієздатності особи або визнання недієздатною;   

визнання особи безвісно відсутньою чи померлою;

усиновлення;

надання особі психіатричної допомоги в примусовому порядку;

примусову госпіталізацію до протитуберкульозного закладу.

У кримінальних справах розглядають справи про злочини, за які передбачено довічне позбавлення волі.

Які обов’язки присяжних?

При розгляді справ у суді присяжні зобов’язані:

справедливо, безсторонньо та своєчасно розглядати і вирішувати судові справи відповідно до закону з дотриманням засад і правил судочинства;

дотримуватися правил суддівської етики,

виявляти повагу до учасників процесу;

не розголошувати відомості, які становлять таємницю, що охороняється законом, у тому числі таємницю нарадчої кімнати і закритого судового засідання;

виконувати вимоги та дотримуватися обмежень, установлених законодавством у сфері запобігання корупції.

Які гарантії мають присяжні?

Гарантії присяжних на час виконання ними обов'язків у суді:

зарахування часу виконання присяжними обов'язків у суді до трудового стажу*;

збереження всіх гарантій та пільг за місцем роботи;

заборона звільнення присяжних з роботи або переведення на іншу роботу без їх згоди;

виплата винагороди за час проведений в суді;

відшкодування витрат на проїзд, наймання житла, виплата добових;

застосування до присяжних заходів безпеки у разі потреби.

*Роботодавець зобов'язаний увільнити присяжного від роботи на час виконання ними обов'язків в суді.

Які особливості оплати праці присяжних?

Присяжному за час виконання ним обов'язків у суді виплачується винагорода, розрахована виходячи з посадового окладу судді місцевого суду з урахуванням фактично відпрацьованого часу до якого належить:

ознайомлення присяжного з матеріалами судової справи, в якій він бере участь як присяжний;

участь присяжного в судовому засіданні;

перебування присяжного в нарадчій кімнаті;

час очікування присяжним початку судового засідання, який визначено в процесуальному документі, у разі зміщення графіку засідань у суді (з часу, визначеного у процесуальному документі, до фактичного початку судового засідання).

Виплата винагороди присяжному здійснюється на підставі письмової заяви присяжного.

Як стати присяжним?

Особа, яка виявила бажання стати присяжним, має звернутися до місцевої ради із заявою про включення до списку присяжних.

Саме органи місцевого самоврядування формують і затверджують список громадян, які постійно проживають на території, на яку поширюється юрисдикція відповідного суду, відповідають вимогам до присяжних та дали згоду бути присяжними.

У разі відповідності такої особи встановленим у законі вимогам місцева рада своїм рішенням включає її до списку присяжних. Список присяжних направляється у відповідний суд.

Автоматизована система документообігу суду відбирає присяжних для участі у  конкретній справі.

Присяжний зобов’язаний вчасно з’явитися на запрошення суду для участі в судовому засіданні.

Неприбуття в судове засідання без поважних причин вважається неповагою до суду, за що передбачено адміністративну відповідальність.

Суд залучає присяжних до здійснення правосуддя на строк не більше одного місяця на рік або на більший строк для закінчення  розгляду справи, розпочатої за їхньою участю.

Більше про інститут присяжних можна дізнатись на  сайті  проєкту Міністерства юстиції України «Я МАЮ ПРАВО!» http://pravo.minjust.gov.ua та за «гарячою» телефонною лінією Державної судової адміністрації України 0 800 501 492

17.09.2019

МІНІСТЕРСТВО ЮСТИЦІЇ КОНСУЛЬТУЄ В РАМКАХ ПРОЄКТУ «Я МАЮ ПРАВО!»: як отримати статус особи з інвалідністю військовослужбовцю, який отримав поранення під час участі в АТО?

Статус особи з інвалідністю внаслідок війни надається особам, які отримали інвалідність внаслідок поранення, контузії, каліцтва або захворювання, одержаних під час безпосередньої участі в АТО, здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації в Донецькій та Луганській областях, забезпеченні їх проведення, перебуваючи безпосередньо в районах та у період зазначених заходів або в районах проведення АТО у період її проведення.

Хто має право на звернення для отримання статусу?

військовослужбовці (резервісти, військовозобов’язаним) Збройних Сил, Національної гвардії, СБУ, Служби зовнішньої розвідки, Держприкордонслужби, Держспецтрансслужби, військовослужбовці військових прокуратур, поліцейські, особи рядового і начальницького складу, військовослужбовці МВС, Управління державної охорони, Держспецзв’язку, ДСНС, Державної кримінально-виконавчої служби, особи рядового та начальницького складу підрозділів оперативного забезпечення зон проведення антитерористичної операції ДФС, інших утворених відповідно до законів України військових формувань;

працівники підприємств, установ, організацій, які залучалися до забезпечення проведення АТО;

особи, які брали участь в районі та у період проведення АТО  у складі добровольчих формувань, за умови, подальшого включення до складу Збройних Сил, МВС, Національної поліції, Національної гвардії та інших утворених відповідно до закону військових формувань та правоохоронних органів;

особи, які брали участь в районі та у період проведення АТО у складі добровольчих формувань,  але в подальшому такі добровольчі формування не були включені до складу Збройних Сил, МВС, Національної поліції, Національної гвардії та інших утворених відповідно до закону військових формувань та правоохоронних органів, і виконували завдання АТО у взаємодії з вище зазначеними органами;

особи, які добровільно забезпечували проведення АТО, у тому числі провадили волонтерську діяльність.

Куди потрібно звернутися?

Для отримання статусу особи з інвалідністю внаслідок війни необхідно звернутися до органу соціального захисту населення за місцем реєстрації громадянина із заявою та довідкою медико-соціальної експертної комісії (МСЕК) про групу та причину інвалідності.

Особі з інвалідністю внаслідок війни видаються посвідчення з написом «Посвідчення особи з інвалідністю внаслідок війни» та нагрудний знак «Ветеран війни - особа з інвалідністю».

Які  ще документи необхідно надати?

Для працівників підприємств, установ, організацій, які залучалися до                                                забезпечення проведення АТО:

 довідка МСЕК про групу та причину інвалідності;

документи про залучення до виконання завдань АТО в районах її проведення

або направлення (прибуття) у відрядження для участі в АТО в районах її проведення (витяги з наказів, розпоряджень, посвідчень про відрядження, книг нарядів, матеріалів спеціальних (службових)  розслідувань за фактами отримання поранень),

документи, що були підставою для прийняття керівниками підприємств, установ, організацій рішення про направлення осіб у таке відрядження;

Для осіб, які брали участь в районі та у період проведення АТО  у складі добровольчих формувань, за умови, подальшого включення до складу Збройних Сил, МВС, Національної поліції, Національної гвардії та інших утворених відповідно до закону військових формувань та правоохоронних органів:

довідка МСЕК про групу та причину інвалідності;

документи про безпосередню участь особи в АТО в районах її проведення;

 

Для осіб, які брали участь в районі та у період проведення АТО у складі добровольчих формувань,  але в подальшому такі добровольчі формування не були включені до складу Збройних Сил, МВС, Національної поліції, Національної гвардії та інших утворених відповідно до закону військових формувань та правоохоронних органів, і виконували завдання АТО у взаємодії з вище зазначеними органами:

довідка МСЕК про групу та причину інвалідності;

клопотання про надання статусу особи з інвалідністю внаслідок війни керівника добровольчого формування, до складу якого входила така особа, або командира (начальника) військової частини, у взаємодії з якими особа виконувала завдання АТО.

До клопотання додаються:

документи, що підтверджують участь особи в АТО, або письмові свідчення не менш як 2-х свідків з числа осіб, які разом з такою особою брали участь в АТО та отримали статус учасника бойових дій, особи з інвалідністю внаслідок війни або учасника війни;

довідка керівника Антитерористичного центру при СБУ, Генерального штабу Збройних Сил про виконання добровольчими формуваннями завдань антитерористичної операції у взаємодії із Збройними Силами, МВС, Національною гвардією та іншими утвореними відповідно до закону військовими формуваннями та правоохоронними органами, перебуваючи безпосередньо в районах антитерористичної операції у період її проведення;

Для осіб, які добровільно забезпечували проведення АТО, (у тому числі провадили волонтерську діяльність) та стали особами з інвалідністю внаслідок поранення, контузії, каліцтва або захворювання, одержаних під час забезпечення проведення АТО, перебуваючи безпосередньо в районах та у період її проведення:

довідка МСЕК про групу та причину інвалідності;

довідка (витяг з наказу) керівника Антитерористичного центру при СБУ, Генерального штабу Збройних Сил про добровільне забезпечення або добровільне залучення особи до забезпечення проведення АТО

або рішення суду про встановлення факту добровільного забезпечення або добровільного залучення особи до забезпечення проведення АТО, у разі відсутності зазначеної довідки.

 Що робить медико-соціальна експертна комісія ?

Комісія МСЕК встановлює:

І, ІІ,ІІІ групу інвалідності;

визначає відсоток втрати непрацездатності;

визначає потребу в протезуванні.

Після обстеження видається довідка про встановлення групи інвалідності із зазначенням причинного зв’язку інвалідності або вказує відсоток непрацездатності.

Довідка МСЕК є підставою для нарахування одноразової грошової допомоги та оформлення інших соціальних пільг.

Скільки це коштує?

Обстеження військовослужбовців у державних лікувальних закладах при яких діють військово-лікарська комісія та медико-соціальна експертна комісії здійснюється безкоштовно.

 Який термін розгляду?

Рішення про надання статусу особи з інвалідністю внаслідок війни приймається органами соціального захисту населення, за місцем проживання, у місячний строк з дня подання документів.

Коли особа, може бути позбавлена статусу особи з інвалідністю внаслідок війни?

Орган соціального захисту населення позбавляє особу статусу у разі:

наявності обвинувального вироку суду, який набрав законної сили, за вчинення особою умисного тяжкого або особливо тяжкого злочину під час участі в АТО;

виявлення факту підроблення документів або надання недостовірних даних про особу;

подання особистої заяви про позбавлення статусу особи з інвалідністю внаслідок війни.

Рішення органу соціального захисту населення може бути оскаржене в судовому порядку.

Куди звертатися за більш детальною консультацією та роз’ясненнями?

Якщо у вас залишились питання з даного приводу, будь ласка, телефонуйте до контакт-центру системи безоплатної правової допомоги за номером 0 (800) 213 103, цілодобово та безкоштовно в межах України. В центрах та бюро надання безоплатної правової допомоги по всій Україні ви можете отримати юридичну консультацію та правовий захист.

04.09.2019

Міністерство юстиції консультує в рамках проєкту «Я МАЮ ПРАВО!»: що таке податкова знижка на навчання та як її отримати?

Що таке податкова знижка на навчання?

Податкова знижка – це сума, на яку дозволяється зменшити розмір сплаченого особою податку на доходи фізичних осіб у зв’язку з оплатою нею послуг навчання.

Раніше до переліку витрат, на які поширюється податкова знижка, входила оплата послуг навчання виключно в закладах професійної (професійно-технічної) та вищої освіти. З 2018 року податкову знижку можна отримати також на оплату навчання дитини в закладах дошкільної, позашкільної та загальної середньої освіти. Це  саме стосується й аспірантів.

Який розмір податкової знижки?

Податкову знижку вигідніше оформляти на того члена родини, хто має офіційну роботу і отримує більшу зарплату. Розмір соціальної знижки залежить від суми сплачених податків, але не може перевищувати 18% .

Наприклад:  протягом 2018 року батько витратив на навчання сина 10 тисяч гривень. При цьому його офіційний дохід  у цьому ж році склав 100 тисяч гривень.

База оподаткування – це дохід батька - 100 000 грн. Із зарплати 100 000 гривень установа, де працює батько, утримала податок на доходи фізичних осіб у розмірі – 18 000 грн.

Із 10000, які батько заплатив за навчання сина, було сплачено податків 1800 грн.

Ці 1800 грн. і повернуть в якості податкової знижки. Тобто з кожної 1000 гривень, сплаченої за навчання, держава повертає 180 гривень.

У кожного розмір податкової пільги, на яку він претендує, буде різнитися. Однак, незалежно від суми, не варто ігнорувати свої права.

 Гроші повертаються  протягом 60 днів з дня  подачі всіх необхідних документів.

Якщо дитина навчається за кордоном?

Внесені зміни до Податкового  кодексу місять розширений перелік підстав для отримання податкової знижки на навчання, але існують умови, за яких це неможливо:  

особа,  яка сплачує  за навчання є приватним підприємцем;

особа навчається за кордоном;

особа вступила на військову кафедру

Також важливо зазначити,  якщо дитина відвідує  гуртки у приватних закладах,  ці заклади мають бути акредитовані  в Міністерстві освіти і науки України

Хто має право на податкову знижку?

Право на отримання податкової знижки на навчання мають громадяни України, які оплачують навчання у закладах дошкільної, позашкільної, загальної середньої, професійно-технічної та вищої освіти за себе або членів його сім’ї 1-го ступеня споріднення  (батьки, чоловік/дружина, діти, у тому числі усиновлені).

Як отримати податкову знижку на навчання?

Для того, щоб скористатися податковою знижкою на навчання, Вам потрібно:

оплатити навчання та зберегти квитанцію про оплату;

отримати від роботодавця довідку про доходи;

до 31 грудня поточного року заповнити податкову декларацію про майновий стан та доходи за минулий рік;

подати документи на отримання податкової знижки в органи Державної фіскальної служби за місцем реєстрації та отримати податкову знижку. 

Які документи необхідні?

Щоб повернути гроші за навчання,  потрібно надати такий  пакет документів:

копія паспорта;

копія ідентифікаційного номеру;

довідка про доходи за формою №3;

копія договору із закладом освіти;

копія квитанцій (чеків, платіжних доручень) про оплату навчання;

оригінали документів, що підтверджують ступінь споріднення (свідоцтво про народження, свідоцтво про шлюб);

податкова декларацію про майновий стан і доходи;

заява, у якій зазначено реквізити рахунку для перерахування відшкодування.

Важливо!

Підтвердженням отриманих освітніх послуг є угода, яку Ви укладаєте із закладом освіти.

В ній має бути зазначено: хто надає послугу, хто її отримує, сума оплати та термін надання послуги.

Протягом цього року можна отримати компенсацію за оплату навчання за  2018 рік. Щоб не втратити право на податкову знижку за 2018 рік,  потрібно подати декларацію до 31 грудня 2019 року. 

20.08.2019

Доброго дня! Місяць тому з моєю подругою стався неприємний випадок. В інтернет-магазині  замовила кофтину, на вимогу  продавця наперед перерахувала кошти, але досі її так і не отримала. Вона писала на сторінку інтернет-магазину, але відповіді так і не дочекалася. Порадьте, будь ласка, що робити у такій ситуації?

Дінара Хайраджи

Інтернет-магазин -  це засіб для представлення або реалізації товару, роботи чи послуги шляхом вчинення електронного правочину.

Що має бути обов’язково зазначено на сайті Інтернет-магазину?

Законодавством передбачений перелік обов’язкової інформації, яка зазначається на сайті Інтернет-магазину, зокрема:

повне найменування юридичної особи або прізвище, ім’я, по батькові фізичної особи – підприємця;

місцезнаходження юридичної особи або місце реєстрації та місце фактичного проживання фізичної особи - підприємця;

адреса електронної пошти та/або адреса Інтернет-магазину;

ідентифікаційний код для юридичної особи або реєстраційний номер облікової картки платника податків для фізичної особи - підприємця, або серія та номер паспорта для фізичної особи - підприємця, яка через свої релігійні переконання відмовилася від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та офіційно повідомила про це відповідний орган державної податкової служби і має відмітку в паспорті;

якщо діяльність передбачає отримання ліцензії – необхідно зазначити відомості про таку ліцензію, зокрема серія, номер, строк дії та дата видачі;

порядок формування кінцевої вартості товару щодо включення (невключення) певних податків у вартість товару;

інформація про вартість доставки.

Зазначу, інформація про найменування, адресу, контакті дані є вкрай необхідним, щоб споживачу було повністю зрозуміло хто є контрагентом, до кого можна звернутися із вимогами.

Як укладається договір в Інтернет-магазині?

Договір, який укладено в Інтернет-магазині, вважається електронним правочином.  Для укладення електронного правочину обов’язково на сайті повинні зазначатися найменування товару, а також його вартість.

 Після укладення договору в Інтернеті, покупець повинен отримати від продавця оперативне підтвердження отримання замовлення. Таким підтвердженням може розглядатися, наприклад, електронний лист із підтвердженням та зазначенням товару, що придбається, його характеристик, ціни, умов оплати та доставки, а також посилання на інші умови договору, що можуть бути розміщені на сайті Інтернет-магазину.

Крім підтвердження отримання замовлення, по факту виконання договірних зобов’язань (наприклад) продавець повинен обов’язково надати вже підтвердження вчинення правочину, якими можуть бути електронний документ, квитанція, товарний чи касовий чек, квиток, талон.

При чому, такий документ обов’язково повинен містити порядок обміну чи повернення товару,  найменування продавця адреса та контакті дані, а також гарантійні зобов’язання.

Як можна замінити товар?

Закон України «Про захист прав споживачів»  дозволяє продавцю використовувати у договорі стандартну умову про можливість заміни товару за його відсутності іншим. Про це покупця повинні повідомити перед укладенням договору. Продавець може замінити товар тільки тоді, коли одночасно виконуються три умови:

інший товар відповідає меті використання замовленого;

має таку ж або кращу якість;

його ціна не перевищує ціни замовленого товару.

Як можна повернути  товар?

Договір купівлі-продажу, укладений через Інтернет, покупець може розірвати протягом 14 днів із моменту підтвердження інформації про укладення договору від продавця або з моменту одержання товару.

Якщо згадане підтвердження не відповідає наведеним вище вимогам, покупець вправі розірвати договір протягом 90 днів від дати отримання інформації. Продавець може виправитися і надіслати нове, правильне підтвердження. За таких умов покупцю дозволено відмовитися від договору протягом 14 днів з моменту одержання уточненого повідомлення.

Якщо продавець відмовляється прийняти або обміняти товар?

У такому випадку, переконайтеся, що володієте інформацією про суб'єкта господарювання, який здійснив продаж та зверніться із заявою про порушення своїх прав до  територіальних органів Держпродспоживслужби України чи  до суду за місцем свого проживання.

Зверніть увагу, судовий збір за позовами про порушення прав споживачів не стягується!

Коли товар не можна повернути?

Повернути продукцію в магазин і отримати назад свої гроші можна далеко не за всі товари. Наприклад, поверненню не підлягають продовольчі товари, лікарські препарати та засоби,
предмети сангігієни. Крім того, повернути не можна:  

парфюмерно-косметичні вироби;

пір'яно-пухові вироби;

дитячі іграшки м'які та гумові надувні;

зубні щітки;

розчіски, гребенці та щітки масажні;

рукавички;

тканини, тюлегардинні і мереживні полотна;

білизна натільна;

білизна постільна;

панчішно-шкарпеткові вироби;

друковані видання;

вироби з натурального та штучного волосся (перуки);

товари для немовлят (пелюшки,  соски,  пляшечки для годування  тощо);

інструменти для манікюру, педикюру;

ювелірні   вироби   з   дорогоцінних  металів,  дорогоцінного  каміння,   дорогоцінного   каміння   органогенного   утворення  та  напівдорогоцінного каміння.

Більш детальний перелік наведений  у постанові КМУ від 19 березня 1994 р. N 172  «Про реалізацію окремих положень Закону України «Про захист прав споживачів»».

Як захистити себе при купівлі товарів через  Інтернет?

Забезпечити свою покупку в Інтернеті можна за допомогою:

Відправлення товару з післяплатою. Післяплата – спосіб розрахунку, коли гроші за товар сплачуються у поштовому відділенні та за додаткову плату надсилаються продавцеві. При післяплаті можна оглянути товар прямо у відділенні та відмовитися від купівлі, якщо він не підійшов.

Повернення оплати через банк.  Якщо Ви оплатили покупку в Інтернеті, а продавець  не відправив куплений товар - зверніться до свого банку із заявою про повернення сплачених коштів. Банк пояснить, чи можливе повернення коштів, скоординує подальші дії та проведе розслідування. 

Якщо через банк повернути гроші не вдалося - звертайтеся із позовом про відшкодування коштів до суду. 

Куди скаржитися на шахраїв в Інтернеті?

Якщо Ви стали жертвою Інтернет-шахрайства – не соромтеся, а  звертайтеся у  правоохоронні органи.  В Управлінні по боротьбі з кіберзлочинністю МВС України можна оформити електронну заяву про випадок правопорушення:  www.cyberpolice.gov.ua

Якщо гроші були переведені шахраєві через платіжну онлайн систему, то варто звернутися в службу підтримки цієї платіжної системи. Є ймовірність, що після цього рахунок  шахрая заблокують.

У випадку ж з Інтернет-магазинами потрібно написати скаргу на адресу продавця. Якщо претензія буде проігнорована, то потрібно буде подати заяву в правоохоронні органи або звернутися в прокуратуру.

Зауважте, що власники Інтернет-магазину не є недосяжними. Сайт знаходиться на хостингу, а це припускає наявність паспортних даних власника. Якщо на ресурсі вказано юридичну адресу, то ви можете відразу подати в суд і відстояти свої права споживача.

Куди звертатися за більш детальними консультаціями та роз’ясненнями?

Якщо у вас залишились питання з данного приводу, будь ласка, телефонуйте до контакт-центру системи безоплатної правової допомоги за номером 0 (800) 213 103, цілодобово та безкоштовно в межах України. В центрах та бюро надання безоплатної правової допомоги по всій Україні ви можете отримати юридичну консультацію та правовий захист.

18.07.2019

Павле Дмитровичу,  мій чоловік понад рік не виплачує дитині аліменти. Він каже, що не працює, але нещодавно придбав нову машину та постійно їздить за кордон відпочивати. Чи можу я притягнути його до відповідальності за ухиляння від сплати аліментів? Дякую за відповідь!

 З повагою, Зоряна Гордієнко

За ініціативи Уряду Володимира Гройсмана  рівно рік тому прийнято 2-й пакет законопроектів #ЧужихДітейНеБуває, покликаних захистити найменших українців. Станом на сьогодні  українським дітям вже виплачено 7,9 млрд грн боргів з аліментів, які раніше малеча не бачила роками. Крім того, закони значно посилили відповідальність неплатників аліментів. 

Яку відповідальність несе боржник за несплату аліментів?

До неплатників аліментів  застосовуються ряд обмежувальних заходів, фінансових санкцій та відповідальність у вигляді суспільно корисних робіт, адміністративного арешту та позбавлення волі.

Які обмежувальні заходи застосовуються?

Якщо розмір заборгованості по сплаті аліментів перевищує 4 місяці (3 місяці для батьків

Тяжко хворої дитини або дитини з інвалідністю), встановлена можливість накладення обмежень на неплатників аліментів щодо:

виїзду за межі України;

керування транспортними засобами;

користування зброєю;

полювання.

Також боржник з аліментів  не може впливати на рішення про тимчасовий виїзд дитини за межі України. Тобто,  той  із батьків, з ким проживає дитина, самостійно вирішує питання тимчасового виїзду такої дитини за межі України.

Які фінансові санкції?

Не менш дієвим способом покарання є запровадження фінансових санкцій. Закони передбачають накладення  штрафу за несплату аліментів залежно від суми заборгованості:

  • понад 1 рік – 20%;
  • понад 2 роки – 30%;
  • понад 3 роки – 50%.

Як щодо інших видів відповідальності?

Законодавчі зміни торкнулися й злісних неплатників аліментів. Мова йде про адміністративну та кримінальну відповідальність.

Адміністративна відповідальність

Несплата аліментів на утримання дитини,   що призвела до виникнення заборгованості, сукупний розмір якої перевищує суму відповідних платежів за 6 місяців з дня пред’явлення виконавчого документа до примусового виконання

тягне за собою виконання суспільно корисних робіт на строк від 120 до 240 годин.

 

Кримінальна відповідальність

Злісне ухилення від сплати встановлених за рішенням суду коштів на утримання дітей, а також злісне ухилення батьків від утримання неповнолітніх або непрацездатних дітей, що перебувають на їх утриманні.

 

Те саме діяння, вчинене особою, раніше судимою за злочин

 

 

карається громадськими роботами на строк від 80 до 120 годин або арештом на строк до 3-х місяців, або обмеженням волі на строк до 2-х років

 

 

 

карається громадськими роботами на строк від 120 до 240 годин або арештом на строк від 3-х до 6-ти місяців, або обмеженням волі на строк від 2-х до 3-х років.

*Під ухиленням слід розуміти будь-які діяння боржника, спрямовані на невиконання рішення суду (приховання доходів, зміну місця проживання чи місця роботи без повідомлення державного виконавця, які призвели до виникнення заборгованості із сплати коштів у розмірі, що складають суму виплат за 3 місяці відповідних платежів.

Коли  призначається державна допомога?

Якщо батьки ухиляються від сплати аліментів, не мають можливості утримувати дитину або місце проживання (перебування) їх невідоме, держава дбає про своїх маленьких громадян  шляхом призначення тимчасової державної допомоги.

Підставами для призначення допомоги є:

рішення суду  про  стягнення  аліментів з одного з батьків не виконується  у  зв'язку  з  ухиленням  від  сплати  аліментів  або відсутністю  у  боржника коштів та іншого майна, на які за законом може  бути звернено стягнення;

стосовно одного з батьків здійснюється кримінальне провадження або він перебуває на примусовому лікуванні, у місцях позбавлення волі, якого визнано в установленому порядку недієздатним, а також перебуває на строковій військовій службі;

місце проживання (перебування) одного з  батьків  не встановлено.

Для призначення тимчасової допомоги один з батьків, який утримує дитину (одержувач), звертається до органу соцзахисту за своїм місцем проживання (перебування).

Який розмір державної допомоги?

Розмір  тимчасової допомоги розраховується як різниця між 50%  прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку та  середньомісячним  сукупним  доходом сім’ї в розрахунку на одну особу за попередні 6 місяців.

Підкреслю, що, починаючи з липня 2019 року, прожитковий мінімум для дітей віком до 6 років  становить 1699 грн, а для дітей віком від 6 до 18 років -  2118 грн.

Як бути якщо боржник безробітний?

Ми підписали з Державною службою зайнятості та Державною службою України з питань праці два меморандуми про співробітництво, які забезпечать подальше повернення заборгованих горе-батьками аліментів дітям. Таким чином:

  1. ми пропонуємо безробітним боржникам добровільно працевлаштуватися на роботу. Якщо вони не хочуть самостійно працювати й отримувати дохід, ми направляємо їх на роботу через інструмент суспільно корисних робіт.
  2. Міністерство юстиції надає інформацію про факти незаконного отримання коштів у «конвертах» від роботодавців органам Держслужби з питань праці.

Інспектори Держапраці приходять з інспекційними перевірками на такі підприємства. Завдяки цьому, ми вирішуємо одразу дві проблеми. Перша – легалізація зарплати аліментників і змусити останніх заплатити власним дітям. Друга – навести лад на підприємствах, які через такі «сірі» схеми порушують українське законодавство і не платять податки.

Також хочу нагадати, Мін’юст створив  систематизовану базу даних  про боржників - Єдиний реєстр боржників, мета якого оприлюднення в режимі реального часу інформації про невиконані майнові зобов’язання боржників та запобігання відчуженню боржниками майна. Реєстр є відкритим та розміщений на сайті Мін’юсту за посиланням: www.erb.minjust.gov.ua   

Куди звертатися за більш детальними консультаціями та роз’ясненнями?

Якщо у вас залишились питання з данного приводу, будь ласка, телефонуйте до контакт-центру системи безоплатної правової допомоги за номером 0 (800) 213 103, цілодобово та безкоштовно в межах України. В центрах та бюро надання безоплатної правової допомоги по всій Україні ви можете отримати юридичну консультацію та правовий захист.

08.07.2019

Доброго дня, пане Міністре! Так трапилося в моєму житті, що потребую звернутися до адвоката за консультацією. Я сирота, працюю, але отримую мінімальну зарплату і платити за послуги адвоката не в змозі. Знайомі розповіли мені про те, що можна отримати державну безкоштовну правову допомогу. Розкажіть,будь ласка, що це і чи маю я право на таку допомогу?

Катерина Прибережна

Право на безоплатну правову допомогу - гарантована Конституцією України можливість отримати в повному обсязі безоплатну первинну правову допомогу, а також можливість для певної категорії осіб отримати безоплатну вторинну правову допомогу, у випадках передбачених Законом України «Про безоплатну правову допомогу» 

Що таке безоплатна правова допомога?

Це правова допомога, яка гарантується державою та повністю або частково надається за рахунок коштів Державного бюджету, місцевих бюджетів та інших джерел, які не заборонені законом.Безоплатна правова допомога  може бути первинною або вторинною.

У чому різниця  між первинною та вторинною правовою допомогою?

Безоплатна первинна правова допомога (далі - БППД) полягає в інформуванні особи про її права і свободи, порядок їх реалізації, відновлення у випадку їх порушення та порядок оскарження рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.

 БППД включає такі види правових послуг:

надання правової інформації;

надання консультацій і роз'яснень з правових питань;

складення заяв, скарг та інших документів правового характеру (крім документів процесуального характеру);

надання допомоги в забезпеченні доступу особи до вторинної правової допомоги та медіації.

Безоплатна вторинна правова допомога (далі - БВПД) полягає у створенні рівних можливостей для доступу осіб до правосуддя, і включає такі види правових послуг:

захист від обвинувачення;

здійснення представництва інтересів осіб, що мають право на таку допомогу в судах, інших державних органах, органах місцевого самоврядування, перед іншими особами;

складання документів процесуального характеру.

Хто має право на безоплатну первинну правову допомогу?

Отримати  безоплатну правову допомогу  можуть громадяни України та іноземні громадяни, особи без громадянства, біженці,  чи особи, які потребують  додаткового захисту, які перебувають під юрисдикцією України.

Хто може отримати безоплатну вторинну правову допомогу?

Право на БВПД мають такі категорії осіб:

особи, якщо їхній середньомісячний дохід не перевищує двох розмірів прожиткового мінімуму для осіб, які належать до основних соціальних і демографічних груп населення, а також особи з інвалідністю, які отримують пенсію або допомогу у розмірі, що не перевищує двох прожиткових мінімумів (4014 грн) для непрацездатних осіб;

діти, у тому числі діти-сироти, діти, позбавлені батьківського піклування, діти, які перебувають у складних життєвих обставинах, діти, які постраждали внаслідок воєнних дій чи збройного конфлікту;

внутрішньо переміщені особи та громадяни України, які звернулися із заявою про взяття їх на облік як внутрішньо переміщених осіб;

особи, до яких застосовано адміністративне затримання чи адміністративний арешт;

особи, які відповідно до положень кримінального процесуального законодавства вважаються затриманими;

особи, на яких поширюється дія Закону України «Про біженців та осіб, які потребують додаткового або тимчасового захисту»;

ветерани війни та особи, на яких поширюється дія Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту;

особи, щодо яких суд розглядає справу про обмеження цивільної дієздатності фізичної особи, визнання фізичної особи недієздатною та поновлення цивільної дієздатності фізичної особи;

особи, які постраждали від домашнього насильства або насильства за ознакою статі.

Чи може бути відмовлено  унаданні безоплатної вторинної правової допомоги?

Так, існують підстави для відмови в наданні безоплатної вторинної правової допомоги, зокрема:

особа не належить до жодної з категорій осіб, які можуть претендувати на надання БВПД; 

надання неправдивих відомостей про себе або фальшивих документів, з метою віднесення до однієї із категорій осіб, які мають право на БВПД;

вимоги особи про захист або відновлення її прав є неправомірними;

особі раніше надавалася БВПД з одного і того ж питання;

особа використала всі національні засоби правового захисту у справі, з якої звертається за наданням БВПД.

Як отримати допомогу?

Отримати правову допомогу можна, особисто звернувшись до найближчого центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги або бюро правової допомоги.Контакти центрів та бюро ви можете знайти за адресоюwww.legalaid.gov.ua

Додатково для надання правових консультацій для вас цілодобово функціонує  контакт-центр системибезоплатноїправовоїдопомоги за номером 0 (800) 213 103. Дзвінки зі стаціонарних та мобільних телефонів у межах України безкоштовні.

Окремо зазначу, що система надання безоплатної правової допомоги - це один з найуспішніших проектів Уряду ВолодимираГройсмана.

Зараз в Україні працює 428 бюро правової допомоги, 23 регіональних та 84 місцевих центрів, загалом 535 точок доступу до правових послуг. Фактично, відділення мережі представлені по всій країні: від великого міста до найменшої ОТГ.

Ми постійно працюємо над розширенням доступу до послуг.Починаючи з листопада минулого року, особи з вадами слуху отримали можливість звернутися до контактного центру системи надання безоплатної правової допомоги та отримати консультації і роз’яснення з правових питань.

Більше того, використання електронного цифрового підпису (ЕЦП) значно спрощує доступ до документів, які підтверджують право людини на безоплатну вторинну правову допомогу.

Система безоплатної правової допомоги розвивається і на сьогодні є однією з найуспішніших систем безоплатної правової допомоги в Європі.

01.07.2019

 Доброго дня, пане Міністре! Звертаюся до вас із проханням пояснити, як сплачувати за опалення та гарячу воду. Я – пенсіонер, і ті платіжки, які надходили до мене зимою, є не підйомні. Наскільки мені відомо, нещодавно Уряд зменшив тарифи на тепло. Як ми відтепер будемо платити?

Валентин Соколов

Перш за все зауважу, якісні послуги та справедлива плата за них – важлива складова успішного суспільства із сильним середнім класом. Це те завдання, над яким команда Володимира Гройсмана працює всі роки на державній службі, приймаючи рішення, які покликані зробити комунальні послуги доступними для громадян.

Чому населення сплачувало за високими тарифами на опалення?

Громадяни, які мають лічильники газу, отримували платіжки із застосуванням коефіцієнту приведення до стандартних умов. Це суттєво збільшувало вартість газу та стало причиною нарахування заборгованості за попередні періоди.

Чим це викликано?

Ціни на опалення у різних областях України суттєво відрізняються через непрозорість формування тарифів. Тариф встановлюють органи місцевого самоврядування на підставі розрахунків виконавців послуг або Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (НКРЕКП). Оскільки розрахунки у всіх різні - ціна теж різна.

Ми проаналізували тарифи на послуги з теплопостачання по всій Україні і виявилося, що жителі Черкаської, Кіровоградської, Волинської, Рівненської областей сплачують найвищу ціну - від 1795 до 2337 грн за 1 Гкал.

Що було зроблено?

  1. У лютому 2019 року Уряд Гройсмана ініціював звернення до НКРЕКП щодо встановлення для облгазів вимоги перерахувати рахунки на природний газ без застосування відповідних коефіцієнтів. Як результат, у квітні платіжки із застосуванням коефіцієнтів перестали надходити громадянам.
  2. Кабмін змінив формулу розрахунку ціни природного газу, чим зобов'язав «Нафтогаз» знизити ціну газу для населення.

Що маємо на сьогодні?

 Зафіксовано граничну вартість тепла на рівні 1400 гривень за 1 Гкал за наявності лічильника або 35,21 грн за 1 м2 у разі відсутності лічильника. Таким чином, за нашими розрахунками в середньому тариф на опалення по Україні зменшиться на 14%, а в окремих містах люди платитимуть менше на 25%.

  1. Врегулювано ціну на гарячу воду по всій Україні та встановлено максимальний тариф для населення: 83,66 грн за 1 м3 за наявності рушникосушильників та підключення їх до систем постачання гарячої води. У разі відсутності рушникоушильників - 75,74 грн за 1 м3.

Перерахунок тарифів на послуги з постачання теплової енергії для населення до початку опалювального сезону 2019/2020 років повинен бути здійснений до 01 вересня 2019 року.

Яка роль Міністерства юстиції в цьому процесі?

Спільно з системою Безоплатної правової допомоги ми запускаємо нову ініціативу #ЧеснаПлатіжка та інформаційну кампанію «Я маю право на чесну платіжку», яка реалізується в рамках просвітницького проекту Мін’юсту «Я МАЮ ПРАВО!».

Нами розроблені чіткі покрокові алгоритми дій, які допоможуть захистити права споживачів житлово-комунальних послуг. Також ми пояснюватимемо, як діяти в разі отримання нечесної платіжки і як домогтися перерахунку вартості опалення.

Додатково за дорученням Глави Уряду до 15 липня Міністерство юстиції оприлюднить повний перелік усіх постачальників комунальних послуг з детальним описом того, хто цими підприємствами керує, і хто є їх реальними власниками. Ви маєте повне право бачити всіх «комунальних баронів», які роками нахабно наживаються на громадянах.

 На сайті Урядового порталу та Міністерства юстиції з’явиться калькулятор розрахунку чесної платіжки. Ви самостійно зможете вирахувати, скільки маєте сплачувати за тепло та гарячу воду.

 Що потрібно зробити?

  1. Перевірити на сайті органу місцевого самоврядування, який встановлює тариф на опалення, чи виконується рішення Уряду;
  2. Звернутись до постачальника послуги для перерахунку ціни за опалення;
  3. 3. Якщо розрахунок не змінено – звернутись до центрів з надання безоплатної правової допомоги за юридичною консультацією та правовою допомогою.

І насамкінець додам: прийняте Урядом рішення з’явилося не вчора. Це частина планомірної роботи, яка проводиться Урядом Володимира Гройсмана з року в рік. Ми мали серйозні баталії з монополістами – постачальниками послуг. Ми примусили їх знизити ціну на газ. 

Спільними із вами зусиллями ми допоможемо кожному українцю отримати чесну і справедливу платіжку за опалення. Адже наше завдання є дуже простим – з наступного опалювального сезону українці не мають “платити за повітря”. 

 Куди звертатися за більш детальними консультаціями та роз’ясненнями?

 Будь ласка, телефонуйте до єдиного контакт-центру системи безоплатної правової допомоги за номером 0 (800) 213 103, цілодобово та безкоштовно в межах України. В центрах та бюро надання правової допомоги по всій країні ви можете отримати юридичну консультацію та правовий захист.

25.06.2019

Пане Павло, доброго дня! Зовсім скоро ми з дружиною чекаємо на народження  другої дитини. Нашому старшому сину вже виповнилося 16 років, а  я досі згадую всю бюрократичну тяганину та величезні черги у ДРАЦСі. Читаючи ваші інтерв’ю, я розумію, що Мін’юст спростив процедуру реєстрації народження дитини. Поясніть, будь ласка, детальніше, куди нам звернутися та які документи підготувати? Дякую.

Микола Наливайченко

Де можна зареєструвати народження малюка?   

 

Зараз документи для реєстрації дитини можна подати:

  • у пологовому будинку (які взаємодіють з відділами ДРАЦС); 
  • у відділі державної реєстрації актів цивільного стану (ДРАЦСі); 
  • у Центрі надання адміністративних послуг (за місцем фактичного народження дитини або за місцем проживання одного з батьків).

 

Як це зробити? 

 

Уряд Володимира Гройсмана зробив послуги з реєстрації народження дитини більш доступними і зручними. Для того, щоб зареєструвати новонароджену дитину, Ви можете оформити заяву в електронній формі на сайті Міністерства юстиції www.dracs.minjust.gov.ua. У такому випадку до заяви необхідно додати електронні копії документів, які потрібно буде відсканувати і прикласти електронний підпис заявника.

 

Зробити це може один із батьків, щоправда, попередньо має завести власний електронний кабінет і підтвердити свою особу для системи через ЕЦП (електронний цифровий підпис) або Bank ID

 

Під час державної реєстрації батьки мають визначитись з іменем дитини, прізвищем, яке буде носити дитини (у разі різних прізвищ батька та матері).

 

Для визначення походження дитини від матері надається медичне свідоцтво про народження, від батька – свідоцтво про шлюб або спільна заява батьків про визнання батьківства (якщо вони не перебувають у шлюбі).

 

Для зазначення в актовому записі «громадянства батьків» надаються їх паспорти або паспортні документи. 

 

В який термін потрібно реєструвати дитину?

 

Батьки повинні зареєструвати народження дитини не пізніше одного місяця від дня її народження. Державна реєстрація народження дитини, проводиться в день звернення. 

Зауважу, несвоєчасна, без поважної причини, реєстрація батьками народження дитини в державних органах тягне за собою накладення штрафу від одного до трьох неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, тобто від 17 до 51 грн.

 

Які документи потрібно подати батькам для реєстрації в держорганах влади?

 

Разом із заявою про державну реєстрацію народження дитини батьки мають надати  лікарське свідоцтво про народження, яке оформлюється безпосередньо в пологовому будинку під час виписки та  паспорти або документи, що засвідчують особи батьків (хоча б одного з них), свідоцтво про шлюб.

 

Однак, якщо документ, що засвідчує особу одного з батьків, з поважних причин не може бути пред'явлений (втрата паспорта, його переоформлення), то орган державної реєстрації не має права відмовити в реєстрації дитини. У цьому випадку вказуються  відомості на підставі свідоцтва про шлюб. 

 

Що ще може знадобитися для реєстрації?

 

У переліку паперів для держреєстрації малюка обов'язково мусить бути документ, на підставі якого вносяться дані про батька. Це може бути свідоцтво про шлюб, спільна заява матері та батька дитини, заява матері. За відсутності свідоцтва про шлюб підтвердженням зареєстрованого шлюбу може бути відмітка в паспорті заявника або паспортах матері та батька дитини.

 

Крім того, у разі наявності причин, з  яких батьки не можуть особисто зареєструвати народження дитини, реєстрація може бути проведена за заявою родичів, інших осіб, уповноваженого представника установи охорони здоров'я, де народилася чи перебуває дитина. Такий заявник надає паспорт або паспортний документ, що засвідчує його особу.

 

Важливо пам'ятати, що зареєструвати народження дитини може один з батьків, якщо вони перебувають у шлюбі і мають спільне прізвище. У разі якщо прізвища батьків дитини різні або вони не перебувають у шлюбі, тоді для державної реєстрації народження обов'язкова присутність обох батьків.

 

Як подати заявку на «дитячі гроші»?

 

 

Призначення та виплата допомоги під час народження дитини здійснюється органом соціального захисту населення за адресою реєстрації (прописки) батьків або за місцем фактичного проживання батька чи матері дитини. Документи, необхідні для призначення виплат, подаються особисто або он лайн, але не пізніше 12 місяців з дня народження дитини. У разі пропуску зазначеного періоду право на отримання допомоги втрачається.

 

Електронної послугою з оформлення дитячої допомоги можна скористатися на офіційному сайті Міністерства соціальної політики  України www.msp.gov.ua або на Єдиному державному порталі адміністративних послуг www.my.gov.ua. Якщо зробити це з використанням ЕЦП, то за новими правилами допомога призначається не пізніше наступного робочого дня.

 

Куди звертатися за більш детальною консультацією та роз’ясненнями?

Якщо у вас залишились питання з даного приводу, будь ласка, телефонуйте до контакт-центру системи безоплатної правової допомоги за номером 0 (800) 213 103, цілодобово та безкоштовно в межах України. В центрах та бюро надання безоплатної правової допомоги по всій Україні ви можете отримати юридичну консультацію та правовий захист.

19.06.2019

Доброго дня! В мого сина подекуди виникають сутички з його однокласниками. Останнім часом після школи він приходив сумний, інколи навіть із розірваним рюкзаком та у порваній одежі. На мої питання, що сталося, нічого не відповідає, але я впевнена щось відбувається. Припускаю, що моя дитина стала жертвою цькування у школі. Підкажіть, як розпізнати булінг?

Ольга Соколова

Насамперед  зауважу,  що  жодна дитина не може бути об'єктом незаконного посягання на її честь і гідність. Будь-яке насильство над дитиною переслідується законом.

У 2019 року вступили в силу норми закону «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо протидії булінгу (цькуванню)», який визначає поняття булінгу.

Булінг - це  діяння (дії або бездіяльність) учасників освітнього процесу, які полягають у психологічному, фізичному, економічному, сексуальному насильстві, у тому числі із застосуванням засобів електронних комунікацій, що вчиняються стосовно малолітньої чи неповнолітньої особи та (або) такою особою стосовно інших учасників освітнього процесу, внаслідок чого могла бути чи була заподіяна шкода психічному або фізичному здоров’ю потерпілого.

Які ознаки булінгу?

Типовими ознаками булінгу є:

  • систематичність (повторюваність) діяння;
  • наявність сторін – кривдник (булер), потерпілий (жертва булінгу), спостерігачі;
  • наслідки у вигляді психічної та/або фізичної шкоди, приниження, страх, тривога, підпорядкування потерпілого інтересам кривдника, та/або спричинення соціальної ізоляції потерпілого».

 

Які  є види булінгу ?

 Виділяють такі види булінгу:

  • фізичний (штовхання, підніжки, зачіпання, бійки, стусани, ляпаси, нанесення тілесних пошкоджень);
  • психологічний (принизливі погляди, жести, образливі рухи тіла, міміка обличчя, поширення образливих чуток, ізоляція, ігнорування, погрози, жарти, маніпуляції, шантаж);
  • економічний (крадіжки, пошкодження чи знищення одягу та інших особистих речей, вимагання грошей);
  • сексуальний (принизливі погляди, жести, образливі рухи тіла, прізвиська та образи сексуального характеру, зйомки у переодягальнях, поширення образливих чуток, сексуальні погрози, жарти);
  • кібербулінг (приниження за допомогою мобільних телефонів, Інтернету, інших електронних пристроїв).

Як відрізнити звичайний конфлікт від булінгу?

Не кожен конфлікт є булінгом. Цькування - це тривалі, повторювані дії, а одинична сутичка між учасниками таким не може вважатися. Крім того, ключовою ознакою саме булінгу є бажання завдати шкоди, принизити жертву.

Наприклад, якщо Вашу дитину штовхнули в школі без наміру завдати шкоди, це не є булінгом. Проте, якщо дитина регулярно навмисно фотографує однокласника чи однокласницю у роздягальні, а потім шантажує або поширює ці фото з метою приниження, це вважається булінгом.

Яка роль  відведена педагогічним працівникам у запобіганні та протидії булінгу?

Керівник закладу освіти зобов’язаний створити у закладі освіти безпечне освітнє середовище, вільне від насильства та булінгу. Крім того, керівник:

  • розробляє, затверджує та оприлюднює план заходів, спрямованих на запобігання та протидію булінгу (цькуванню) в закладі освіти;
  • розглядає заяви про випадки булінгу (цькування) та видає рішення про проведення розслідування;
  • вживає відповідних заходів реагування;
  • забезпечує виконання заходів для надання соціальних та психолого-педагогічних послуг учням, які вчинили булінг, стали його свідками або постраждали від булінгу (цькування);
  • повідомляє органам Національної поліції України та службі у справах дітей про випадки булінгу (цькування) в закладі освіти.

Крім того, Закон зобов’язує педагогічних працівників повідомляти керівників закладів освіти про виявлені факти булінгу (цькування) серед школярів.

Яка відповідальність за вчинення булінгу?

До прийняття змін до законів щодо протидії булінгу (цькуванню) відповідальності за його вчинення в Україні не існувало. З прийняттям нового закону було запроваджено адміністративну відповідальність за булінг. Відтепер вчинення булінгу (цькування) неповнолітньої чи малолітньої особи карається штрафом від 850 до 1700 грн або громадськими роботами від 20 до 40 годин.

Такі діяння, вчинені повторно протягом року після або групою осіб караються штрафом у розмірі від 1700 до 3400 грн або громадськими роботами на строк від 40 до 60 годин.

У разі вчинення булінгу (цькування) неповнолітніми до 16 років, відповідатимуть його батьки або особи, що їх заміняють. До них застосовуватимуть покарання у вигляді штрафу від 850 до 1700 грн або громадські роботи на строк від 20 до 40 годин.

Окремо передбачена відповідальність за приховування фактів булінгу (цькування). Якщо керівник закладу освіти не повідомить органи Національної поліції України про відомі йому випадки цькування серед учнів, до нього буде застосоване покарання у вигляді штрафу від 850 до 1700 грн або виправних робіт до одного місяця з відрахуванням до 20 % заробітку.

І насамкінець, хочу надати декілька порад, що робити якщо Ваша дитина стала жертвою булінгу:  

  • Поговоріть з дитиною, дайте їй зрозуміти, що ви не звинувачуєте її в ситуації, що склалася, готові її вислухати і допомогти.
  • Запитайте, яка саме допомога може знадобитися дитині, запропонуйте свій варіант вирішення ситуації.
  • Поясніть дитині, до кого вона може звернутися за допомогою у разі цькування (психолог, вчителі, керівництво школи, старші учні, батьки інших дітей, охорона).
  • Повідомте керівництво навчального закладу про ситуацію, що склалася, і вимагайте належного її урегулювання.
  • Підтримайте дитину в налагодженні стосунків з однолітками та підготуйте її до того, що вирішення проблеми булінгу може потребувати певного часу.
  • Якщо  вирішити ситуацію з булінгом на рівні школи не вдається – повідомте поліцію.

 

Куди звертатися за більш детальною консультацією та роз’ясненнями?

Якщо у вас залишились питання з данного приводу, будь ласка, телефонуйте до контакт-центру системи безоплатної правової допомоги за номером 0 (800) 213 103, цілодобово та безкоштовно в межах України. В центрах та бюро надання безоплатної правової допомоги по всій Україні ви можете отримати юридичну консультацію та правовий захист.

 

 

13.06.2019

Шановний Павле Дмитровичу, вітаю! Розпочались літні канікули і ми з дитиною хочемо поїхати за кордон на відпочинок, однак  колишній чоловік  відмовляється надати нотаріальну згоду, хоча ми давно розлучені і донька за рішенням суду проживає зі мною. Підкажіть, будь ласка, як мені бути?

Світлана Попова

Завдяки другому пакету законів  #ЧужихДітейНеБуває  діти мають  можливість безперешкодно виїхати за кордон, зокрема, для подорожей, лікування, спортивних змагань та навчання.

Як регулюється  тимчасовий виїзд дитини за кордон при наявності боргу зі сплати аліментів?

Безперешкодно тимчасово поїхати з дитиною в іншу країну тому з батьків, який проживає з дитиною, можна, якщо інший з батьків, має заборгованість з аліментів понад 4  місяці. А для дітей з інвалідністю та тяжко хворих дітей, цей строк скорочено до 3 місяців.

Для цього потрібно  звернутися до органів державної виконавчої служби або приватного виконавця, щоб отримати довідку про наявність в іншого з батьків заборгованості зі сплати аліментів.

При перетині державного кордону України необхідно пред’явити довідку про наявність заборгованості у другого з батьків зі сплати аліментів.  Якщо мова йде про борг для утримання тяжкохворої дитини або дитини з інвалідністю, то необхідно подати також документ, що підтверджує хворобу дитини або її інвалідність.

Окремо хочу зазначити, що ці норми стосуються усіх поїздок, навіть тих, тривалість яких перевищує 1 місяць.

Чи можна тимчасово виїхати з дитиною без дозволу другого з батьків строком до 1 місяця?

Вивезти дитину за кордон з метою лікування, навчання, участі дитини в дитячих змаганнях, фестивалях, наукових виставках, учнівських олімпіадах та конкурсах, спортивних заходах, оздоровлення та відпочинку дитини за кордоном  може лише матір чи батько, який не перешкоджає другому з батьків бачитися з малюком і брати участь у вихованні свого сина чи доньки. За виконання цієї умови достатньо поінформувати рекомендованим листом другого з батьків про тимчасовий виїзд дитини, якщо його місце проживання відомо. У листі має бути зазначена  мета поїздки, куди їде дитина, а також на який термін покидає територію України.

При перетині кордону України прикордоннику необхідно пред’явити рішення суду або органу опіки про визначення місця проживання дитини.

Важливо вчасно повернутися до України з дитиною строком до 1 місяця з дати виїзду.

Як поїхати з дитиною за кордон тому з батьків, хто проживає окремо від дитини?

Для того, щоб скористатися правом поїздки з малюком за кордон той з батьків, який проживає окремо від дитини, повинен належно виконувати батьківські обов'язки і, що найголовніше, не мати заборгованості зі сплати аліментів.

Йому потрібно звернутися з рекомендованим листом із повідомленням про вручення до того з батьків, з яким проживає дитина, за наданням нотаріально посвідченої згоди на виїзд дитини за межі України.

У разі ненадання тим з батьків, який проживає з дитиною, у 10-денний строк з моменту повідомлення про вручення рекомендованого листа нотаріально посвідченої згоди на виїзд дитини за кордон, потрібно звернутися до суду із заявою про надання дозволу на виїзд дитини за кордон БЕЗ згоди другого з батьків.

При перетині державного кордону України пред’явити нотаріально посвідчену згоду другого з батьків або рішення суду про дозвіл на виїзд дитини за кордон без згоди другого з батьків.

Важливо вчасно повернутися до України з дитиною у строк, передбачений згодою або рішенням суду.

Яке покарання за порушення строку вивезення дитини?

Аби збалансувати права й обов’язки батьків, ми встановили реальну відповідальність для порушників.

За умисне порушення місячного строку встановлена адміністративна відповідальність - штраф від 100 до 200 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (на сьогодні ця сума складає від 1700 до 3400 грн).

Окрім цього такі батько чи матір втратять на рік право виїзду за кордон з дитиною, крім випадку, коли є нотаріально посвідчена згода на виїзд дитини другого з батьків.

Окремо звертаю вашу увагу на те, що ці новели стосуються лише тих дітей, які проживають у неповних сім’ях. Для всіх інших наявність нотаріально засвідченого дозволу є обов’язковим.  

Куди звертатися за більш детальними консультаціями та роз’ясненнями?

Якщо у вас залишились питання з данного приводу, будь ласка, телефонуйте до контакт-центру системи безоплатної правової допомоги за номером 0 (800) 213 103, цілодобово та безкоштовно в межах України. В центрах та бюро надання безоплатної правової допомоги по всій Україні ви можете отримати юридичну консультацію та правовий захист.

07.06.2019

Доброго дня! Прошу Вашої консультації з приводу виконання судових рішень. Яку відповідальність несуть особи, які ухиляються від виконання судових рішень?

З повагою, Олексій Мироненко

Чинне законодавство України передбачає адміністративну та кримінальну відповідальність за невиконання рішення суду.

Як реалізується адміністративна відповідальність?

Суд, який ухвалив судове рішення в адміністративній справі, може зобов’язати суб’єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.

Далі, після розгляду звіту, суддясвоєю ухвалою може накласти на керівника суб’єкта владних повноважень, відповідального за виконання рішення, штраф у сумі від двадцяти до сорока розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, тобто від 38 429 грн до 76 840 грн.

Хто такий суб’єктвладнихповноважень?

Орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їх посадова чи службова особа, інший суб’єкт при здійсненні ними публічно-владних управлінських функцій на підставі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, або наданні адміністративних послуг.

Позивач може ініціювати питання про накладення штрафу на керівникасуб’єктавладнихповноважень?

Так, питання про накладення штрафу вирішується за клопотаннямпозивачаабо за ініціативоюсудді.

Чи можна не виконувати рішення, якщо  органом (особою)  сплачено штраф?

Ні, сплата штрафу не звільняє від обов’язку виконати рішення суду і подати звіт про його виконання. 

Як реалізується кримінальна відповідальність за невиконання судового рішення?

Умисне невиконання вироку, рішення, ухвали, постанови суду, що набрали законної сили, або перешкоджання їх виконанню може каратися штрафом або позбавленням волі.

ПРОТЕ! Якщо такий злочин вчиняє службова особа, то до видів покарання додається ще й заборона обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю.  Мета призначення такого покарання є недопущення особи до певних посад чи до певноїдіяльності, щобця особа не могла використовувати свою посаду для подальшоїзлочинноїдіяльності та вчиненнянових злочинів.

Кого можна притягти до кримінальної відповідальності за невиконання рішення суду?

Особу, проти якої прийнято та винесено певне рішення із зобов’язанням утриматись від певних дій або, навпаки, вчинити їх.

Юридичну особу (в особіїїпосадової особи, яка виступаєвідїїімені та в їїінтересах).

Службову особу, яка відповідно до повноважень повинна булавчинитидії по виконанню судового рішенняабозавдякисвоїмповноваженням мала можливістьперешкодитиостанньому.

А яка процедура притягнення до кримінальної відповідальності?

За наявності ознак злочину в діях особи, яка умисно перешкоджає виконанню рішення чи іншим чином порушує вимоги закону про виконавче провадження, державний виконавець складає акт про порушення і звертається до правоохоронних органів із зверненням – поданням (повідомленням) про притягнення особи до кримінальної відповідальності відповідно до закону. За наявності такого звернення правоохоронний орган зобов’язаний порушити кримінальне провадження.

Куди звертатися за більш детальною консультацією та роз’ясненнями?

Якщо у вас залишились питання з цього приводу, будь ласка, телефонуйте до контакт-центру системи безоплатної правової допомоги за номером 0 (800) 213 103, цілодобово та безкоштовно в межах України. В центрах та бюро надання безоплатної правової допомоги по всій країні ви можете отримати юридичну консультацію та правовий захист.

04.06.2019

Консультує Міністр юстиції: права і пільги вагітних жінок

Добрий день, Павле Дмитровичу! Хочу отримати від  Вас пораду. Зовсім скоро в нашій сім’ї  буде поповнення. Я дуже схвильована, оскільки це моя перша дитина. Оскільки я буду вперше перебувати у пологовому будинку, хотіла  б розуміти свої права.  Розкажіть про них більш детально, будь ласка.

Олена Шульга

Вагітність і народження дитини це завжди радісна подія для кожної сім’ї. З перших хвилин перебування в пологовому будинку, перш за все, майбутні мами мають право на високу культуру медичного обслуговування.

Які права має вагітна жінка?

Кожна вагітна жінка має право:

самостійно обирати пологовий будинок, лікаря або вимагати його заміни. Адже, пацієнт має право бути прийнятим у будь-якому закладі охорони здоров’я на свій вибір, якщо цей заклад охорони здоров’я має можливість забезпечити відповідне лікування; 

отримати психологічну підготовку до пологів;

бути поінформованою медичними працівниками про свій стан здоров’я та майбутньої дитини, результатів аналізів тощо;

отримати  пс

Календар свят і подій. Листівки, вітання та побажання
Загружаем курсы валют от minfin.com.ua
Загружаем курсы валют от minfin.com.ua