13.11.2018

Консультація від Міністра юстиції: Як учаснику АТО отримати земельну ділянку

Минулого місяця повернувся з АТО. Чи я маю я право за земельну ділянку?

Владислав Хоменчук

На які наділи мають право захисники вітчизни?

Учасники бойових дій та особи прирівняні до них мають право на першочергове відведення у власність або користування земельних ділянок для індивідуального житлового будівництва, садівництва і городництва (для городництва у користування).  У межах норм безплатної приватизації (передачі) земельні ділянки передаються у власність  у  таких розмірах:

1) для ведення садівництва — не більше 0,12 га;

2) для ведення особистого селянського господарства — не більше 2,0 га;

3) для будівництва і обслуговування жилого будинку в селах — не більше 0,25 га, в селищах — не більше 0,15 га, в містах — не більше 0,10 га;

Куди звертатися для отримання земельної ділянки?

Учасникам АТО необхідно звернутися з клопотанням до органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки у власність або користування:

  • сільської, селищної, міської ради (якщо питання стосуються земель комунальної власності відповідних територіальних громад);
  • обласні, районні ради передають земельні ділянки у власність або у користування з відповідних земель спільної власності територіальних громад для всіх потреб;
  • районні державні адміністрації на їхній території передають земельні ділянки із земель державної власності у власність або у користування у межах сіл, селищ, міст районного значення для всіх потреб (за межами населених пунктів земельні ділянки для городництва, ведення садівництва, ОСГ та будівництва індивідуального житлового будинку вони не передають);
  • обласні державні адміністрації на їхній території передають земельні ділянки із земель державної власності у власність або у користування у межах міст обласного значення та за межами населених пунктів, а також земельні ділянки, що не входять до складу певного району, або у випадках, коли районна державна адміністрація не утворена, для всіх потреб;
  • Головного управління Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру в області (якщо питання стосується земельних ділянок для ведення садівництва або особистого селянського господарства державної власності).

Кабінет Міністрів України приймає рішення щодо передачі (надання) земель державної власності, зокрема ріллі, багаторічних насаджень для несільськогосподарських потреб, лісів для нелісогосподарських потреб, а також земельних ділянок природоохоронного, оздоровчого, рекреаційного призначення та особливо цінних земель.

Як виглядає клопотання?

У клопотанні зазначаються цільове призначення земельної ділянки та її орієнтовні розміри (в межах норм).

До клопотання додаються:

1) графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування земельної ділянки (наприклад, викопіювання з кадастрової карти);

2) копія паспорта та копія ідентифікаційного номера;

3) документ, що посвідчує участь в АТО (посвідчення, довідка).

Чиновникам забороняється вимагати додаткові матеріали та документи.

Рішення про надання дозволу на розробку проекту землеустрою або про мотивовану відмову має бути прийнято в місячний строк.

Що може бути підставою для відмови?

Лише невідповідність місця розташування об'єкта вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою, техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у визначеному порядку.

Як проходить відведення земельної ділянки?

У разі прийняття уповноваженим органом рішення про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки потрібно замовити в землевпорядній організації виготовлення такого проекту.

Виконавцем робіт може бути тільки особа з сертифікатом інженера-землевпорядника. Проект відведення земельної ділянки розробляється на підставі укладеного із замовником договору. Термін виконання робіт – не може перевищувати 6 місяців.

Проект підлягає погодженню з територіальним органом Держгеокадастру. У випадку розташування земельної ділянки у межах населеного пункту, або якщо на ділянці планується розташування об'єкта будівництва, потрібно отримати погодження з управлінням з питань містобудування та архітектури місцевої державної адміністрації або місцевої ради.

Проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки залежно від  її призначення, цінності  та місця розташування може підлягати також погодженню з: структурним підрозділом обласної, Київської чи Севастопольської міської державної адміністрації у сфері охорони навколишнього природного середовища; центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони культурної спадщини, відповідним структурним підрозділом обласної, Київської чи Севастопольської міської державної адміністрації у сфері охорони культурної спадщини; центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері лісового господарства; центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері розвитку водного господарства.

Строк розгляду: протягом 10 робочих днів з дня одержання проекту ( двотижневий строк з дня отримання погодженого проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки (а в разі необхідності здійснення обов'язкової державної експертизи землевпорядної документації згідно із законом -- після отримання позитивного висновку такої експертизи).

Підстава для відмови – лише невідповідність його положень вимогам законів та прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, документації із землеустрою або містобудівній документації.

Як зареєструвати земельну ділянку в Державному земельному кадастрі?

Необхідно звернутися до територіального органу Держгеокадастру за місцем розташування земельної ділянки та надати наступні документи:

1) заяву про внесення відомостей до Державного земельного кадастру;

2) оригінал документації із землеустрою, яка є підставою для формування земельної ділянки (погоджений проект землеустрою, за потреби, позитивний висновок експертизи);

3) документацію із землеустрою, яка є підставою для формування земельної ділянки, у формі електронного документа.

Строк розгляду такої заяви – 14 днів. Внесення відомостей до Державного земельного кадастру здійснюється безоплатно.

Як провести затвердження проекту землеустрою?

Рішенням про надання земельної ділянки за проектом землеустрою щодо її відведення здійснюється затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки.

Чи потрібно реєструвати право на земельну ділянку в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно Мін’юсту?

Так, потрібно. Для цього слід звернутися до суб’єкта, уповноваженого на проведення державної реєстрації речових прав на нерухоме майно, а саме до виконавчого органу сільської, селищної чи міської ради або до місцевої державної адміністрації, в тому числі через центри надання адміністративних послуг. Державну реєстрацію речових прав на землю здійснюють також юридичні особи, акредитовані Мінюстом, та нотаріуси.

Які документи потрібні:

1) заява встановленої форми, яку формує державний реєстратор;

2) документ, що посвідчує особу;

3) засвідчена копія рішення про безоплатну передачу земельної ділянки у власність або надання у користування;

4) витяг із Державного земельного кадастру про земельну ділянку (подається  у разі, коли в документі, що подається для державної реєстрації, відсутні відомості про її кадастровий номер, а також у разі, коли в результаті доступу до Державного земельного кадастру державним реєстратором встановлено відсутність відомостей про відповідну земельну ділянку);

5) документ, що підтверджує внесення плати за державну реєстрацію права власності на нерухоме майно - в розмірі 0,1 прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Куди звертатися, щоб отримати детальну консультацію?

Ви можете звернутись в громадську приймальню Головного територіаного управління юстиції у Херсонській області, за адресою: м. Херсон, вул. Потьомкінська, 42/14, Телефон: (0552) 26-37-25

Графік роботи громадської приймальні:

вівторок, четвер – 10.00-16.00

06.11.2018

Доброго дня, пане Міністре. Ми чекаємо через 6 місяців на первістка. Просимо Вас детально пояснити процедуру реєстрації. Бо від батьків допомоги не багато – все з їхнього часу змінилося, а друзі всі говорять по-різному. Дякую.

Тоня Симоненко

Що потрібно зробити після народження дитини?

Батьки зобов’язані не пізніше 1 місяця від дня пологів зареєструвати народження дитини в органі державної реєстрації актів цивільного стану за місцем проживання одного з батьків або за місцем народження дитини.

Заявниками можуть бути як батьки дитини, так й інші особи. Присутність обох батьків є обов’язковою, якщо батьки мають різні прізвища.

Державна реєстрація проводиться з одночасним визначенням походження дитини та присвоєнням їй імені, прізвища та по батькові.

Як визначається походження дитини?

Походження дитини від матері визначається на підставі документа закладу охорони здоров'я про народження нею дитини.

Походження дитини від батька визначається на підставі свідоцтва про шлюб, якщо на час народження дитини мати перебувала з ним у шлюбі.

Якщо батьки не перебувають у шлюбі, походження дитини від батька визначається за письмовою заявою матері та батька дитини про визнання батьківства або за рішенням суду.

При народженні дитини у матері, яка не перебуває у шлюбі, у випадках, коли немає спільної заяви батьків або відповідного рішення суду, запис про батька провадиться за прізвищем та громадянством матері, а ім'я та по батькові батька дитини записуються за її вказівкою.

Які документи потрібні для реєстрації народження?

Одночасно із заявою про державну реєстрацію народження (усною або письмовою) для проведення державної реєстрації народження дитини подається:

 паспорт заявника, якщо заявниками є не батьки;

 документ, який підтверджує факт народження – медичний документ, виданий закладом охорони здоров'я;

паспорти батьків або одного з них;

документ, що підтверджує походження дитини від батька (свідоцтво про шлюб або спільна заява матері та батька дитини, або заява матері); 

за відсутності документа закладу охорони здоров’я або медичної консультативної комісії, підставою для реєстрації народження є рішення суду про встановлення факту народження.

Як визначитися з ім’ям, прізвищем та по батькові дитини?

При державній реєстрації народження дитині присвоюється прізвище, ім’я та по батькові, які індивідуалізують особу, виділяють її з-поміж інших.

Прізвище дитини визначається за прізвищем батьків. Якщо мати й батько мають різні прізвища, прізвище дитини визначається за їхньою згодою. Батьки, які мають різні прізвища, можуть присвоїти дитині подвійне прізвище. Спір між батьками щодо прізвища дитини може вирішуватися органом опіки або судом.

Ім’я дитини визначається за згодою батьків. Ім’я дитини, народженої жінкою, яка не перебуває у шлюбі, визначається матір’ю дитини. Дитині може бути дано не більше двох імен, якщо інше не випливає зі звичаю національної меншини, до якої належать мати або батько. Спір між батьками щодо імені дитини може вирішуватися органом опіки або судом.

По батькові присвоюється за власним іменем батька. Якщо батько має подвійне ім’я, то по батькові дитині присвоюється за одним із них. На прохання батьків по батькові може також утворюватися згідно з національними традиціями або не присвоюватися взагалі.

Якщо батьківство дитини не визнано, по батькові визначається за іменем особи, яку мати дитини назвала її батьком.

Де працює послуга з прийому документів для реєстрації у пологових?

З метою створення сприятливих умов, спрямованих на спрощення доступу громадян до адміністративних послуг, в усіх регіонах України надається послуга щодо прийому документів для державної реєстрації народження та видачі відповідного свідоцтва безпосередньо в пологових будинках. Загалом у 477 медичних установах. За 2016-2017 роки цією послугою скористалися 238 166 громадян.

Інформація про пологові будинки, в яких можна отримати свідоцтво про народження дитини, розміщена на офіційному веб-сайті Міністерства юстиції (https://minjust.gov.ua).

Чи є покарання для батьків, які несвоєчасно зареєстрували дитину?

Несвоєчасна без поважної причини державна реєстрація батьками народження дитини в державних органах державної реєстрації актів цивільного стану тягне за собою накладення штрафу від одного до трьох неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (від 17 до 51 грн).

30.10.2018

Павле Дмитровичу, доброго вам дня! Ми з дружиною прожили разом 12 років, маємо спільну дитину. Однак, так сталося, що вирішили далі жити окремо. В принципі претензій одне до одного у нас немає, і ми готові розійтися без скандалів. Скажіть будьласка, чи можемо ми самі розділити майно без звернення до суду? І чи впливає на розділ те, з ким живуть діти? Дякую вам за відповідь.

МиколаТроць

Чи може колишнє подружжя самостійно розділити майно?

Звичайно, може. Для цього слід укласти відповідний договір, який треба нотаріально посвідчити. Більше того, практика свідчить: досягнення домовленості між дружиною і чоловіком щодо користування майном є найкращим варіантом, який економить час та зберігає нерви колишніх членів подружжя.

Що робити, якщо члени подружжя не знайшли спільної мови?

Якщо дружина та чоловік не домовилися про порядок поділу майна, в такому разі спір може бути вирішений судом.

За загальним правилом,частки майна дружини та чоловіка у разі поділу є рівними.Однак, це правило не є аксіомою.При вирішенні спору про поділ майна суд може відступити від засади рівності часток подружжя за обставин, які мають істотне значення.

Наприклад, якщо один з подружжя не дбав про матеріальне забезпечення сім'ї, ухилявся від участі в утриманні дітей, приховував заробітки й статки, знищив чи пошкодив спільне майно, суд може збільшити розмір частки на користь другого члена подружжя.

Чи впливає на поділ майна те, з ким житимуть діти?

Судова практика свідчить про те, що частка майна дружини або чоловіка може бути збільшена, якщо з ними проживають діти до досягнення повноліття й навіть дорослі, якщо вони є непрацездатними.

Однак,у цьому випадкурозмір аліментів, які одержує той з батьків, з ким проживають діти, має бути визнаним недостатнім для забезпечення фізичного чи духовного розвитку дитини, або її лікування.

Також варто враховувати новації законодавства, внесені в рамках ініціативи #ЧужихДітейНеБуває, відповідно до яких діти мають право на майно, що є у спільній сумісній власності батьків і дітей.

Якщо виділ на користь дітей майна неможливий,вони мають право на одержання від інших співвласників грошової або іншої матеріальної компенсації вартості його частки.

Де можна отримати більш детальну інформацію?

Щоб отримати більше детальну інформацію, консультацію щодо вашого конкретного випадку чи пораду щодо оформлення необхідних документів звертайтеся до нашої системи безоплатної правової допомоги.

Дізнатись, де розташований найближчий до вас центр або бюро надання безоплатної правової допомоги, можна за телефоном контакт-центру системи БПД 0 (800) 213-103цілодобово та безкоштовно в межах України.

24.10.2018

У нас в містечку на Кіровоградщині вже понад 5 років немає нотаріуса. Найближчий – за 50 кілометрів. Чув, що Мін’юст придумав як вирішити цю проблему. Чи це справді так?

Роман Марчук

Дійсно, Міністерство юстиції виступило з ініціативою щодо роботи у віддалених селах та містечках, де немає нотаріусів, Уповноважених осіб. Фактично, це наші співробітники, які б надавали українцям окремі найбільш затребувані нотаріальні послуги, такі як оформлення спадщини і дарування.

Розповім детальніше про цю ініціативу та розроблений Законопроект «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо створення передумов для захисту економічних та спадкових прав громадян в сільській місцевості» (№9140).

Чому ця ініціатива важлива?

Всі ми добре знаємо, як нині виглядає українське село.

Так, звичайно, є невеликі населені пункти, де живе чимало молоді, влітку чи не кожні вихідні весілля, на велосипедах по вулицях гасають діти, а у школі важко знайти вільне місце.

Та чи багато таких? На жаль, ні. У переважній більшості сіл основа населення – люди старшого віку.

З 11,7 мільйонів пенсіонерів близько 5 млн проживають саме у селах.

Це люди, які все життя тяжко працювали на землі. Це люди, які пережили війну й віддали всі свої сили на відновлення нашої країни.

Нині ж вони не можуть отримати найпростіших державних послуг: переоформити землю чи будинок на онуків, скласти заповіт, отримати необхідну довідку чи копію документів.

Чому, спитаєте ви? Тому, що в більшості сіл надати їм цю послугу немає кому. А здоров’я, щоб поїхати навіть до найближчого райцентру, в цих людей вже немає.

Який масштаб проблеми?

З 1160 посад державних нотаріусів, до яких здебільшого і звертаються сільські жителі, адже не мають коштів на недешеві послуги приватного нотаріуса, вільними є понад 300.

У 122 районах відсутні державні нотаріуси, а в 55 районах немає жодного нотаріуса взагалі. Фактично, доступу до нотаріальних послуг, які гарантовані державою, не мають жителі чверті України.

Ось кілька прикладів з життя.

У місті Маневичі на Волині державний нотаріус відсутній. Більшість жителів району мають статус постраждалих від чорнобильської катастрофи і відповідні пільги. Вони мають 200-300 кілометрів їхати, щоб знайти державного нотаріуса і оформити законні права.

Мешканці села Бережівка у Чернігівській області їздили до Ічні, де працював нотаріус. Однак він пішов з посади на початку року. Найближчий державний нотаріус у місті Борзна – за 100 кілометрів від села. Але прямого автобуса до цього міста немає. Тому жителям доводиться їздити близько 200 кілометрів до Чернігова.

У районному центрі Семенівка на Полтавщині відсутній будь-який нотаріус. Люди займають чергу, щоб мати можливість потрапити до нотаріуса з питанням оформлення спадщини і черга вже розтягнулася на 8 місяців.

Що треба змінювати?

Хоча Міністерство юстиції й відповідальне за роботу нотаріату, нотаріуси є незалежними самозайнятими особами.

Ми не можемо примусити того чи іншого нотаріуса йти працювати в державну нотаріальну контору. Тим більше ми не можемо примусити приватних нотаріусів їхати в села й надавати свої послуги там.

Однак і залишати ситуацію в нинішньому стані ми не маємо права. Адже не нормально, коли в країні, яка бачить себе частиною Європейського Союзу, громадяни не можуть отримати найпростіші сервіси, гарантовані державою.

Що ми пропонуємо?

Передбачити законом створення нової категорії працівників юстиції для здійснення обмежених нотаріальних дій, які працюватимуть у віддалених селах та забезпечать потребу громадян у послугах.

Фактично – це діючі працівники головних управлінь юстиції, консультанти державних нотаріальних контор, які пройдуть відповідне навчання і лише після того отримають повноваження для надання таких послуг:

Оформлення права спадщини.

Оформлення договорів довічного утримання, заповітів

Видача свідоцтв про народження і смерть.

Засвідчення вірності копій документів.

Посвідчення довіреностей, видача дублікатів нотаріальних документів.

Що це дасть?

У тих селах та селищах, де немає жодного нотаріуса, наші спеціалісти можуть стати справжнім рятівним кругом для місцевого населення. Вони надаватимуть лише найпопулярніші соціальні послуги, якими користуються громадяни.

Це дасть можливість не їздити українцям по кількасот кілометрів, не чекати місяцями в чергах.

Якість їхньої роботи, як і якість роботи нотаріусів та реєстраторів, контролюватиме Мін’юст. До них будуть такі самі вимоги, як і до інших співробітників відповідної сфери.

Чому зараз маніпулюють інформацією?

Однак, є й ті, хто не бажає піти на зустріч українському селянину. Є ті, хто хоче мати зиск навіть з соціальних проектів. Є ті, хто боїться конкуренції. Саме тому й розповсюджуються всі ті міфи, які з’явилися навколо законопроекту №9140. Які я хочу прокоментувати окремо.

Законопроект не може відкривати можливості для рейдерських захоплень, оскільки рейдерство не відбувається при оформленні спадщини селян в сільській місцевості. А оформлення договорів купівлі-продажу та корпоративних прав НЕ ВКЛЮЧЕНО до їхнього функціоналу.

Він не руйнує основи децентралізації в Україні, адже надає селянам можливість оформити дарування у власному селі. І щойно там за ініціативи місцевої влади запрацюють сільські нотаріуси, чи приїдуть працювати приватні, діяльність наших уповноважених осіб одразу припиниться.

Немає чого боятися й щодо корупційних ризиків та зловживань. Рівень корупційних ризиків з боку державних службовців точно не буде більшим, ніж ризики зловживань з боку державних реєстраторів, державних або приватних нотаріусів. Повідомлення про правопорушення у сфері державної реєстрації та нотаріату до Мін`юсту надходять постійно, на що відомство реагує в рамках Закону.

Уповноважені особи працюватимуть у ВИЗНАЧЕНІЙ МІСЦЕВОСТІ, категорія – НЕ ВИЩЕ села або району.

Ми ні в якому разі не ставимо під сумнів безспірність вчинення нотаріальних дій та знижувати  їх якість

Мін’юст здійснює державне регулювання нотаріальної діяльності, контроль за організацією нотаріату та нотаріальної діяльності Уповноважених осіб. Нотаріальні дії будуть вчиняти особи:

Із вищою юридичною освітою.

Необхідним досвідом роботи від 3 років.

З відповідно обладнаним робочим місцем.

Впевнений, що наша спільна з народними депутатами ініціатива допоможе тисячам людей, які проживають у віддалених селах та населених пунктах країни, отримувати якісні державні послуги у сфері реєстрації прав спадщини та дарування.

23.10.2018

Плачу аліменти справно вже 2 роки, але колишня дружина не дає бачитись із сином. Що мені робити?

Іван Луцюк

Захист прав найменших українців є пріоритетом як Міністерства юстиції, так і всього Уряду. Умовами повноцінного виховання дитини є постійний контакт з батьками та контакт з іншими родичами.

Тому під час підготовки другого пакету законів #ЧужихДітейНеБуваєми пішли на безпрецедентний для нашої держави крок. Ми урівняли можливості для виховання й спілкування з дитиною як того з батьків, з ким вона проживає, так і того з батьків, хто мешкає окремо від дитини.

Зокрема, було гарантоване право того з батьків, хто живе окремо, бачитися з малюком.

Чи впливає на можливість спілкування з дитиною те, з ким вона проживає?

Мати і батько мають рівні права та обов'язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою.

Розірвання шлюбу між батьками та проживання їх окремо від дитини жодним чином не впливає на обсяг їхніх прав. Так само, як і не звільняє від обов'язків щодо дитини. Це саме той баланс, якого ми намагалися досягти в новаціях у рамках ініціативи Мін’юсту #ЧужихДітейНеБуває.

Чи є порушником той з батьків, хто обмежує можливість для спілкування з дитиною  другого з батьків?

Той із батьків, з ким проживає дитина, не має права перешкоджати тому з батьків, хто проживає окремо, спілкуватися з дитиною та брати участь у її вихованні, якщо таке спілкування не перешкоджає нормальному розвиткові дитини.

Чи є випадки, коли право на спілкування може бути обмежене?

Мати, батько та дитина мають право на безперешкодне спілкування між собою, крім випадків, коли таке право обмежене законом та здійснюється всупереч інтересам дитини.

Куди звернутися, якщо вам не дають спілкуватися з дитиною?

Якщо все ж таки склалася така ситуація, коли один із батьків забороняє іншому бачитися з дитиною, особа має право на попереднє звернення за захистом своїх сімейних прав та інтересів до органу опіки та піклування.

За відповідною заявою орган опіки та піклування визначає способи участі у вихованні дитини та спілкуванні з нею того з батьків, хто проживає окремо від неї.

Рішення про це орган опіки та піклування постановляє на підставі вивчення умов життя батьків, їхнього ставлення до дитини, інших обставин, що мають істотне значення. Таке рішення є обов'язковим до виконання.

У свою чергу, якщо той із батьків, з ким проживає дитина, й надалі чинить перешкоди та ухиляється від виконання рішення органу опіки та піклування, другий із батьків має право звернутися до суду з позовом про усунення цих перешкод.

Суд визначає періодичність чи систематичність побачень з дитиною, можливість спільного відпочинку, можливість дитини залишатися у другого з батьків на певний строк, місце та час їхнього спілкування.

Під час вирішення спору щодо участі одного з батьків у вихованні дитини береться до уваги ставлення батьків до виконання своїх обов'язків, особиста прихильність дитини до кожного з них, вік дитини, стан її здоров'я та інші обставини, що мають істотне значення, в тому числі стан психічного здоров'я одного з батьків, зловживання ним алкогольними напоями або наркотичними засобами.

Що буде у разі невиконання судового рішення?

У разі ухилення від виконання рішення суду особою, з якою проживає дитина, суд за заявою того з батьків, хто проживає окремо, може передати дитину для проживання з ним.

Особа, яка ухиляється від виконання рішення суду, зобов'язана відшкодувати матеріальну та моральну шкоду, завдану тому з батьків, хто проживає окремо від дитини.

Куди звернутися за допомогою в підготовці відповідних звернень чи позовів?

Підготувати усі документи вам залюбки допоможуть у наших центрах та бюро безоплатної правової допомоги.

Дізнатись, де розташований найближчий Центр можна на сайті http://legalaid.gov.ua або за телефоном гарячої лінії 0 (800) 213-103.

10.10.2018

Пане міністре, вже кілька місяців не можу знайти роботу. Чи маю я право на допомогу по безробіттю?

Іван Степанюк

Кому надається допомога по безробіттю?

Громадянам у разі втрати заробітної плати (грошового забезпечення) або інших доходів внаслідок втрати роботи через незалежні від них обставини.

На допомогу по безробіттю може претендувати застрахована (офіційно працевлаштована) особа.

Реєстрація безробітних проводиться центром зайнятості за особистою заявою особи і призначається з восьмого дня після реєстрації.

Перелік документів, потрібних для реєстрації, можна переглянути на офіційному сайті Державної служби зайнятості.

Посилання ви зараз бачите на екрані.

Як визначається розмір допомоги по безробіттю?

Розмір допомоги по безробіттю визначається у відсотках до середньої заробітної плати (доходу) і залежно від страхового стажу:

до 2 років - 50 відсотків;

від 2 до 6 років - 55 відсотків;

від 6 до 10 років - 60 відсотків;

понад 10 років - 70 відсотків.

мінімальний розмір допомоги по безробіттю становить 1440 грн

Залежно від тривалості безробіття, визначена допомога по безробіттю становить:

перші 90 календарних днів - 100 відсотків;

протягом наступних 90 календарних днів - 80 відсотків;

у подальшому - 70 відсотків.

Люди, які мають страховий стаж менший за шість місяців, або були звільнені з попереднього місця роботи за некомпетентність мають право на допомогу в розмірі 544 грн.

Допомога по безробіттю не може перевищувати чотирикратного розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб (1 липня - 1841 гривня).

Який строк надання допомоги по безробіттю?

Загальна тривалість виплати допомоги по безробіттю не може перевищувати 360 календарних днів протягом двох років.

А для молоді, яка закінчила або припинила навчання у загальноосвітніх, професійно-технічних і вищих навчальних закладах чи звільнилася із строкової військової служби - 180 календарних днів.

Для осіб передпенсійного віку (за 2 роки до настання права на пенсію) -  не може перевищувати 720 календарних днів.

Чи можуть відмовити у допомозі по безробіттю? Чи можна оскаржити відмову?

Підставами для відмови у наданні статусу безробітного є:

1) відсутність на дату звернення до центру зайнятості необхідних документів;

2) встановлення факту зайнятості особи;

3) письмова відмова особи від пропозиції підходящої роботи;

4) неповернення особою коштів, отриманих за період попередньої реєстрації, що припинена на підставі, зокрема: встановлення факту подання особою недостовірних даних та документів, на підставі яких прийнято рішення про надання їй статусу безробітного, призначення виплати матеріального забезпечення на випадок безробіття та надання соціальних послуг, що мав місце протягом періоду реєстрації; встановлення факту виконання безробітним оплачуваної роботи (надання послуг); припинення професійного навчання за направленням центру зайнятості без поважних причин.

У разі прийняття центром зайнятості рішення про відмову у наданні статусу безробітного особа може оскаржити та повторно подати заяву про надання зазначеного статусу не раніше, ніж через сім календарних днів.

Якщо у вас залишились питання, звертайтесь до Єдиного контакт-центру системи безоплатної правової допомоги 0 800 213 103.

02.10.2018

Пане Міністре, після звільнення за згодою сторін мені не виплатили частину коштів, які я заробив. Що мені робити?

Олександр Іванко

Чи має роботодавець при звільненні виплатити всю суму одразу?

При звільненні працівника виплата всіх сум провадиться в день звільнення. Якщо працівник в цей день не працював – кошти мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред'явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок. Про нараховані суми, належні працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган повинен письмово повідомити працівника перед виплатою зазначених сум.

В разі спору про розмір сум, належних працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган в усякому випадку повинен в зазначений у цій статті строк виплатити не оспорювану нею суму.

Що робити, якщо не дійшли згоди?

Працівник може стягнути нараховану, але не виплачену заробітну плату:

  • в позасудовому порядку;
  • в судовому порядку.

Як вирішити спір у позасудовому порядку?

Звернутися із заявою до комісії по трудових спорах (у разі її створення) без обмежень будь-яким строком.

Трудовий спір підлягає розгляду, якщо працівник самостійно або з участю профспілкової організації не врегулював розбіжності при безпосередніх переговорах з власником або уповноваженим ним органом.

Комісія зобов’язана розглянути спір у десятиденний строк з дня подання заяви. Спори повинні розглядатися у присутності працівника, який подав заяву, представників власника або уповноваженого ним органу. Розгляд спору за відсутності працівника допускається лише за його письмовою заявою. За бажанням працівника при розгляді спору від його імені може виступати представник профспілкового органу або за вибором працівника інша особа, в тому числі адвокат.

Чи можна оскаржити рішення комісії?

У разі незгоди з рішенням комісії по трудових спорах можна оскаржити її рішення до суду в десятиденний строк з дня вручення виписки з протоколу засідання комісії чи його копії. Пропуск вказаного строку не є підставою відмови у прийнятті заяви. Визнавши причини пропуску поважними, суд може поновити цей строк і розглянути спір по суті. В разі коли пропущений строк не буде поновлено, заява не розглядається, і залишається в силі рішення комісії по трудових спорах.

Чи довго чекати виконання рішення комісії?

Рішення комісії по трудових спорах підлягає виконанню у триденний строк після закінченні 10 днів, передбачених на його оскарження.

У разі невиконання власником або уповноваженим ним органом рішення комісії по трудових спорах у встановлений строк  працівникові комісією по трудових спорах підприємства, установи, організації видається посвідчення, що має силу виконавчого листа.

На підставі посвідчення, пред'явленого не пізніше тримісячного строку до органу державної виконавчої служби або приватному виконавцю, державний виконавець чи приватний виконавець виконує рішення комісії по трудових спорах у примусовому порядку.

Що необхідно знати, щоб звернутися до суду?

Для стягнення заборгованості працівник може звернутися до суду в порядку:

  • наказного провадження (вимога працівника про стягнення нарахованої, але не виплаченої заробітної плати є безспірною);
  • позовного провадження (наявний спір щодо розміру заборгованості з виплати заробітної плати та/або права на її отримання).

Яка процедура в рамках наказного провадження?

Судовий наказ може бути видано у разі якщо заявлено вимогу про стягнення нарахованої, але не виплаченої працівнику суми заробітної плати.

Заява про видачу судового наказу подається до суду першої інстанції за місцем розташування підприємства або за місцем реєстрації позивача.

Працівник має право звернутися до суду без обмеження строку.

Які документи необхідно подати і скільки це коштує?

Заява подається у письмовій формі та має містити докази:

            перебування заявника у трудових відносинах із боржником (наприклад: засвідчені копії наказу про прийняття на роботу, копія трудової книжки, копія трудового договору між роботодавцем і працівником, довідка з місця роботи тощо);

            підтвердження суми, яка стягується (будь-який належно оформлений документ, що вказує на розмір нарахованої заробітної плати та компенсації за порушення строків її виплати, зокрема, довідка бухгалтерії боржника, розрахунковий лист чи копія платіжної відомості тощо).

При зверненні до суду в порядку наказного провадження з вимогою про стягнення нарахованої, але не виплаченої зарплати судовий збір не сплачується.

Як довго чекати рішення?

У разі прийняття судом ухвали про відкриття провадження, суд у триденний строк видає судовий наказ по суті заявлених вимог.

Судовий наказ набирає законної сили протягом 3 днів після закінчення десятиденного строку, які виділяються позивачу на подання заяви про відміну ухвали.

На підставі судового наказу стягувач повинен звернутися до державної виконавчої служби з метою його примусового виконання.

Яка процедура звернення у рамках позовного провадження?

У разі наявності спору щодо розміру заборгованості працівник може звернутися з позовною заявою до суду за місцем розташування підприємства чи місцем проживання/перебування позивача без обмеження строків.

Позивачі звільняються від сплати судового збору.

Чи передбачене відшкодування за час затримки розрахунку при звільненні?

Суд стягує на користь працівника середній заробіток за весь період затримки розрахунку. Якщо розрахунок не проведений до розгляду справи – по день постановлення рішення.

Відсутність коштів у роботодавця не виключає його відповідальності.

У разі спору про розмір виплат вимоги про відповідальність за затримку підлягають задоволенню у повному обсязі, якщо спір вирішено на користь позивача.

При частковому задоволенні позову працівника суд визначає розмір відшкодування за час затримки розрахунку з урахуванням спірної суми, на яку той мав право, частки, яку вона становила у заявлених вимогах, істотності цієї частки порівняно із середнім заробітком та інших конкретних обставин справи.

Як довго чекати рішення щодо стягнення заробітної плати?

Судове рішення про виплату заробітної плати підлягає негайному виконанню, якщо сума заборгованості не перевищує 1 місяць.

Суд, ухвалюючи рішення, може допустити негайне виконання судового рішення в разі стягнення всієї суми заборгованості із заробітної плати.

02.10.2018

Доброго дня! Шановний міністре, скажіть, будь ласка, чи можна якось позбавити батьківських прав одного із батьків, який зовсім забув про дитину?

Інститут позбавлення батьківських прав залишається виключним, крайнім заходом впливу на батьків, які недобросовісно виконують свої обов’язки щодо виховання та утримання своїх дітей.

Що може стати причиною позбавлення батьківських прав?

Сімейний кодекс містить виключний перелік підстав позбавлення батьківських прав, якщо батьки:

1) не забрали дитину з пологового будинку або з іншого закладу охорони здоров’я і протягом 6 місяців не виявляли щодо неї батьківського піклування;

2) ухиляються від виконання своїх обов’язків по вихованню дитини;

3) жорстоко поводяться з дитиною;

4) є хронічними алкоголіками або наркоманами;

5) вдаються до будь-яких видів експлуатації дитини, примушують її до жебракування та бродяжництва; 

6) засуджені за вчинення умисного кримінального правопорушення щодо дитини.

Що потрібно для позбавлення батьківських прав?

Для позбавлення батьківських прав необхідно:

 встановити, що особа свідомо порушує батьківські обов’язки, злісно не виконує вимоги та рекомендації органів опіки і піклування, служб у справах неповнолітніх, навмисно ухиляється від лікування;

 звернутись до органу опіки та піклування з тим, щоб отримати висновок щодо умов життя і виховання дитини, поведінку батьків, їх взаємини з дітьми та відношення до виконання своїх батьківських обов'язків;

 звернутись до суду з заявою про позбавлення батьківських прав.

Хто може звернутися до суду?

Суд розглядає справи про позбавлення батьківських прав розглядаються за заявою:

одного із батьків, опікуна, піклувальника, особи в сім’ї якої проживає дитина;

закладу охорони здоров'я, навчального або іншого дитячого закладу, в якому вона перебуває;

органу опіки та піклування;

прокурора;

самої дитини, яка досягла чотирнадцяти років.

Справи про позбавлення батьківських прав розглядає суд за місцем реєстрації того з батьків, якого хочуть позбавити прав.

При розгляді судом таких питань є обов’язковою участь органу опіки та піклування, який подає суду письмовий висновок щодо обставин справи.

Які права втрачають батьки, позбавлені батьківських прав?

1) особисті немайнові права щодо дитини (наприклад, право вирішувати питання виховання дитини та навіть вільно спілкуватися з нею, право давати дозвіл на зміну дитиною свого і’мя прізвища чи імені, право визначати місце проживання дитини та дозволяти чи забороняти її виїзд закордон тощо);

2) перестають бути законним представником дитини (не можуть представляти без окремої довіреності її інтереси в судах чи інших органах);

3) втрачають права на будь-які пільги та державну допомогу, що надаються сім'ям з дітьми;

4) не можуть бути усиновлювачем, опікуном та піклувальником (тобто не зможуть усиновити іншу дитину);

5) не можуть одержати в майбутньому тих майнових прав, пов'язаних із батьківством, які вони могли б мати у разі своєї непрацездатності; 

6) втрачають інші права, засновані на спорідненості з дитиною (наприклад, їх дитина може бути усиновлена без їх згоди, як батьків);

7) втрачають право на спадкування після дитини (крім випадків, коли це передбачене заповітом дитини).

Слід зауважити, що особа, позбавлена батьківських прав, не звільняється від обов’язку утримувати дитину. При задоволенні позову щодо позбавлення батьківських прав суд одночасно приймає рішення про стягнення аліментів на дитину.

Якими будуть наслідки позбавлення батьківських прав?

Позбавлення батьківських прав одного з батьків. Дитина залишається жити з другим з батьків. Суд може прийняти рішення про виселення того з батьків, хто позбавлений батьківських прав, з житла, в якому він проживає з дитиною, якщо у нього є інше житло, або примусово поділити житло чи зобов'язати здійснити його примусовий обмін.

Позбавлення батьківських прав обох батьків. Дитина передається під опіку органам опіки та піклування. Ці органи вирішують, яким особам або установам слід передати дитину на виховання. Вони призначають опікуна (піклувальника) (наприклад, дитина може бути передана на виховання бабусі та дідусю, повнолітнім брату та сестри, іншим родичам дитини, мачусі, вітчиму, які виявили таке бажання та звернулися з відповідною заявою) або, враховуючи вік та стан її здоров'я, обирають інші форми влаштування дітей, зокрема: усиновлення, передача дитини до прийомної сім’ї, до дитячого будинку сімейного типу, патронатному вихователю, інших спеціальних закладів для дітей, позбавлених батьківського піклування.

20.09.2018

Консультує Міністр: як приватизувати житло

Пане міністре, живу у неприватизованій квартирі – все не було часу цим зайнятися. Підкажіть, будь ласка, як мені приватизувати житло.

Тетяна Литвин

Хто має право на приватизацію?

Громадяни України, які постійно проживають в квартирах (будинках) або перебували на обліку осіб, які потребують поліпшення житлових умов.

Право на приватизацію житлових приміщень у гуртожитку з використанням житлових чеків одержують громадяни України, які на законних підставах проживають у них.

Кожен громадянин України має право приватизувати займане ним житло безоплатно в межах номінальної вартості житлового чеку або з частковою доплатою один раз.

Які об'єкти не підлягають приватизації?

квартири-музеї;

квартири (будинки), житлові приміщення у гуртожитках, розташовані на територіях закритих військових поселень, підприємств, установ та організацій, природних та біосферних заповідників, національних парків, ботанічних садів, дендрологічних, зоологічних, регіональних ландшафтних парків, парків-пам'яток садово-паркового мистецтва, історико-культурних заповідників, музеїв;

квартири (будинки), житлові приміщення у гуртожитках, які перебувають в аварійному стані; квартири (кімнати, будинки), віднесені у встановленому порядку до числа службових, а також квартири (будинки), житлові приміщення у гуртожитках, розташовані в зоні безумовного відселення.

Як можна приватизувати житло?

Варіант 1. Безоплатна передача громадянам квартир (будинків), житлових приміщень у гуртожитках з розрахунку санітарної норми 21 квадратний метр загальної площі на наймача і кожного члена його сім'ї та додатково 10 квадратних метрів на сім'ю.

Варіант 2. Продаж надлишків загальної площі квартир (будинків), житлових приміщень у гуртожитках громадянам України, які мешкають в них або перебувають в черзі на поліпшення житлових умов.

Куди звернутися для приватизації?

Приватизація державного житлового фонду здійснюється уповноваженими на це органами, створеними місцевою державною адміністрацією, та органами місцевого самоврядування, державними підприємствами, організаціями, установами, у повному господарському віданні або оперативному управлінні яких перебуває державний житловий фонд.

Які потрібно зібрати документи?

оформлена заява на приватизацію;

копія документа, що посвідчує особу;

технічний паспорт на квартиру (будинок), жиле приміщення у гуртожитку;

довідка про склад сім'ї та займані приміщення;

копія ордера про надання житлової площі (копія договору найму у гуртожитку);

документ, що підтверджує невикористання житлових чеків для приватизації державного житлового фонду (довідка з попередніх місць проживання (після 1992 року) щодо невикористання права на приватизацію державного житлового фонду);

копія документа, що підтверджує право на пільгові умови приватизації;

заява – згода тимчасово відсутніх членів сім'ї наймача на приватизацію.

Кому може бути відмовлено у приватизації?

Громадянам, які:

проживають у гуртожитках менше ніж 5 років,  без правових підстав;

проживають у гуртожитках, призначених для тимчасового проживання, у зв'язку з навчанням, перенавчанням чи підвищенням кваліфікації у навчальних закладах та у зв'язку з роботою (службою) за контрактом;

мешкають у спеціальних гуртожитках, призначених для тимчасового проживання осіб, які відбували покарання у виді обмеження волі або позбавлення волі і потребують поліпшення житлових умов або жила площа яких тимчасово заселена, або яким немає можливості повернути колишнє жиле приміщення;

потребують медичної допомоги у зв'язку із захворюванням на туберкульоз;

проживають у гуртожитках, що мають статус соціальних на день набрання Законом України "Про забезпечення реалізації житлових прав мешканців гуртожитків".

Чи можна оскаржити відмову?

Спори щодо приватизації квартири (будинку), житлового приміщення в гуртожитку вирішуються в порядку цивільного судочинства.

Чи можна продати або подарувати приватизоване житло?

Власник приватизованого житла має право розпорядитися майном на свій розсуд. Він може продати, подарувати, заповісти, здати в оренду, обміняти, закласти, укласти будь-які інші угоди, які не заборонені законом.

10.09.2018

Консультує Міністр юстиції: що робити жертвам домашнього насилля

Вітаю, пане Павле! Моя кума вже не один рік мучиться зі своїм чоловіком. Той як вип’є постійно піднімає на неї руку. Вона боїться щось робити, бо переживає, що все одно ніхто їй не допоможе, а після того як вона напише заяву буде ще гірше. Скажіть, що і як їй треба зробити?

Олександра Коптунова

Перш за все, хочу порадити і Вашій кумі, і всім жінкам й іншим українцям, які зазнають насильства, ні в якому разі не мовчати. Забудьте про всі сподівання, що агресор одумається і втихомириться. Навпаки, чим довше ви мовчите про проблему, тим більше насильник переконується у своїй безкарності, й тим більше у нього розв’язуються руки.

Наскільки ця проблема актуальна для України?

Історично склалося, що цю проблему в нас намагалися замовчувати, адже не хотіли «виносити сміття з хати». Це підтверджувала й народна мудрість, яка казала «б’є – значить любить». Через це багатьом поколінням, передусім жінок і дітей, доводилося регулярно терпіти побої  й знущання тиранів, будучи фактично жертвами фізичного насильства.

За даними Міністерства внутрішніх справ, упродовж 2017 року до поліції надійшло понад 110 тисяч заяв та повідомлень про домашнє насильство. І це при тому, що за статистикою усього лише 10-15% постраждалих від домашнього насильства звертаються за допомогою. Тому можна лише уявити, скільки реально жінок страждають від побоїв. Більше того, за експертними оцінками, щороку понад 600 жінок в Україні гинуть через такого роду знущання.

Що зробило Міністерство юстиції для посилення відповідальності агресора?

Ми не могли залишати цю проблему в тому стані, в якому вона перебувала роками . Тому було розроблено й прийнято Закон «Про запобігання та протидію домашньому насильству». Він деталізує види насильства, визначаючи фізичне, сексуальне, психологічне та економічне. Окрім цього, було внесено зміни до Кримінального та Кримінального процесуального кодексів, які запровадили кримінальну відповідальність за домашнє насильство в будь-яких його проявах.

Якого покарання слід очікувати тим, хто вчиняє домашнє насильство?

Якщо дії правопорушника будуть кваліфіковані як адміністративне правопорушення, то йому на перший раз загрожує штраф від 170-340 грн, громадські роботи від 30 до 40 годин або ж адміністративний арешт на строк до 7 діб. У разі вчинення тих самих дій протягом року штраф може сягнути і 680 грн, тривалість громадських робіт збільшення 60 годин, а адміністративний арешт становитиме вже 15 діб.

Також за домашнє насильство передбачена кримінальна відповідальність. У цьому випадку санкції значно суворіші, з тюремним ув’язненням. Зокрема, особі може бути присуджено громадські роботи на строк від 150 до 240 годин, арешт на строк до 6 місяців, обмеження волі на строк до 5 років або позбавлення волі на строк до 2 років.

Куди звертатися громадянам, які постраждали від домашнього насильства?

Постраждалі від домашнього насильства можуть звернутися до:

уповноважених підрозділів органів поліції,

загальних та спеціалізованих служб підтримки постраждалих осіб,

служби у справах дітей за місцем свого проживання,

скористатися послугами адвокатів нашої системи безоплатної правової допомоги.

Стосовно кривдника вже на цьому етапі може бути застосовано обмежувальний припис, взяття на профілактичний облік та проведення профілактичної роботи, а також направлення для проходження програми для кривдників.

Ці заходи забороняють кривдникові мешкати з постраждалою особою в одному приміщенні та будь-яким чином взаємодіяти з нею на термін до 6 місяців.

Куди звертатися за більш детальними консультаціями та роз’ясненнями?

Якщо у вас залишились питання - телефонуйте до контакт-центру системи безоплатної правової допомоги за номером 0(800) 213-103. Там ви зможете отримати поради і правовий захист.

03.09.2018

Консультує Міністр юстиції: щодо виплати боргу по заробітній платі

Не можу отримати борг по зарплаті з попереднього місця роботи вже рік. Що робити?

Марія Корженко

Чи має роботодавець при звільненні виплатити всю суму одразу?

При звільненні працівника виплата всіх сум провадиться в день звільнення. Якщо працівник в цей день не працював – кошти мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред'явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок. Про нараховані суми, належні працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган повинен письмово повідомити працівника перед виплатою зазначених сум.

В разі спору про розмір сум, належних працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган в усякому випадку повинен в зазначений у цій статті строк виплатити не оспорювану нею суму.

Що робити, якщо не дійшли згоди?

Працівник може стягнути нараховану, але не виплачену заробітну плату:

  • в позасудовому порядку;
  • в судовому порядку.

Як вирішити спір у позасудовому порядку?

Звернутися із заявою до комісії по трудових спорах (у разі її створення) без обмежень будь-яким строком.

Трудовий спір підлягає розгляду, якщо працівник самостійно або з участю профспілкової організації не врегулював розбіжності при безпосередніх переговорах з власником або уповноваженим ним органом.

Комісія зобов’язана розглянути спір у десятиденний строк з дня подання заяви. Спори повинні розглядатися у присутності працівника, який подав заяву, представників власника або уповноваженого ним органу. Розгляд спору за відсутності працівника допускається лише за його письмовою заявою. За бажанням працівника при розгляді спору від його імені може виступати представник профспілкового органу або за вибором працівника інша особа, в тому числі адвокат.

Чи можна оскаржити рішення комісії?

У разі незгоди з рішенням комісії по трудових спорах можна оскаржити її рішення до суду в десятиденний строк з дня вручення виписки з протоколу засідання комісії чи його копії. Пропуск вказаного строку не є підставою відмови у прийнятті заяви. Визнавши причини пропуску поважними, суд може поновити цей строк і розглянути спір по суті. В разі коли пропущений строк не буде поновлено, заява не розглядається, і залишається в силі рішення комісії по трудових спорах.

Чи довго чекати виконання рішення комісії?

Рішення комісії по трудових спорах підлягає виконанню у триденний строк після закінченні 10 днів, передбачених на його оскарження.

У разі невиконання власником або уповноваженим ним органом рішення комісії по трудових спорах у встановлений строк  працівникові комісією по трудових спорах підприємства, установи, організації видається посвідчення, що має силу виконавчого листа.

На підставі посвідчення, пред'явленого не пізніше тримісячного строку до органу державної виконавчої служби або приватному виконавцю, державний виконавець чи приватний виконавець виконує рішення комісії по трудових спорах у примусовому порядку.

Що необхідно знати, щоб звернутися до суду?

Для стягнення заборгованості працівник може звернутися до суду в порядку:

  • наказного провадження (вимога працівника про стягнення нарахованої, але не виплаченої заробітної плати є безспірною);
  • позовного провадження (наявний спір щодо розміру заборгованості з виплати заробітної плати та/або права на її отримання).

Яка процедура в рамках наказного провадження?

Судовий наказ може бути видано у разі якщо заявлено вимогу про стягнення нарахованої, але не виплаченої працівнику суми заробітної плати.

Заява про видачу судового наказу подається до суду першої інстанції за місцем розташування підприємства або за місцем реєстрації позивача.

Працівник має право звернутися до суду без обмеження строку.

Які документи необхідно подати і скільки це коштує?

Заява подається у письмовій формі та має містити докази:

                перебування заявника у трудових відносинах із боржником (наприклад: засвідчені копії наказу про прийняття на роботу, копія трудової книжки, копія трудового договору між роботодавцем і працівником, довідка з місця роботи тощо);

                підтвердження суми, яка стягується (будь-який належно оформлений документ, що вказує на розмір нарахованої заробітної плати та компенсації за порушення строків її виплати, зокрема, довідка бухгалтерії боржника, розрахунковий лист чи копія платіжної відомості тощо).

При зверненні до суду в порядку наказного провадження з вимогою про стягнення нарахованої, але не виплаченої зарплати судовий збір не сплачується.

Як довго чекати рішення?

У разі прийняття судом ухвали про відкриття провадження, суд у триденний строк видає судовий наказ по суті заявлених вимог.

Судовий наказ набирає законної сили протягом 3 днів після закінчення десятиденного строку, які виділяються позивачу на подання заяви про відміну ухвали.

На підставі судового наказу стягувач повинен звернутися до державної виконавчої служби з метою його примусового виконання.

Яка процедура звернення у рамках позовного провадження?

У разі наявності спору щодо розміру заборгованості працівник може звернутися з позовною заявою до суду за місцем розташування підприємства чи місцем проживання/перебування позивача без обмеження строків.

Позивачі звільняються від сплати судового збору.

Чи передбачене відшкодування за час затримки розрахунку при звільненні?

Суд стягує на користь працівника середній заробіток за весь період затримки розрахунку. Якщо розрахунок не проведений до розгляду справи – по день постановлення рішення.

Відсутність коштів у роботодавця не виключає його відповідальності.

У разі спору про розмір виплат вимоги про відповідальність за затримку підлягають задоволенню у повному обсязі, якщо спір вирішено на користь позивача.

При частковому задоволенні позову працівника суд визначає розмір відшкодування за час затримки розрахунку з урахуванням спірної суми, на яку той мав право, частки, яку вона становила у заявлених вимогах, істотності цієї частки порівняно із середнім заробітком та інших конкретних обставин справи.

Як довго чекати рішення щодо стягнення заробітної плати?

Судове рішення про виплату заробітної плати підлягає негайному виконанню, якщо сума заборгованості не перевищує 1 місяць.

Суд, ухвалюючи рішення, може допустити негайне виконання судового рішення в разі стягнення всієї суми заборгованості із заробітної плати.

29.08.2018

Консультує Міністр юстиції: виїзд за кордон з дитиною, яка після розлучення проживає з одним із батьків - покроково

Доброго дня, пане міністре! Знаю, що в кінці серпня почне діяти спеціальна процедура виїзду за кордон з дитиною, яка після розлучення батьків проживає з одним з батьків. Збираюся у вересні поїхати із сином за кордон на море. Підкажіть, будь ласка, що мені треба робити – по крокам. Дякую!

Ірина Кузьменко

Ми продовжуємо розвивати ініціативу #ЧужихДітейНеБуває, мета якої - захист прав найменших українців, наших дітей.

Дійсно, на початку липня Верховна Рада прийняла другий пакет законів, однією з найбільш резонансною нормою якого став виїзд дитини, яка проживає у неповній родині, за кордон. Дана норма вступить в силу вже 29 серпня.

Як змінилися норми щодо виїзду дитини за кордон при наявності боргу зі сплати аліментів?

Вже з лютого батьки, які проживають з дитиною, отримали змогу без перешкод виїжджати за кордон з дитиною, якщо другий з батьків має заборгованість з аліментів 6 і більше місяців.

У новому пакеті ми пішли далі.

Безперешкодно поїхати з дитиною в іншу країну тому з батьків, який проживає з дитиною, можна буде, якщо інший з батьків має заборгованість з аліментів 4 місяці. А для дітей з інвалідністю та тяжко хворих дітей – цей строк скорочено до 3 місяців.

Ці норми стосуються усіх поїздок, навіть тих, тривалість яких перевищує 1 місяць.

Які документи вам знадобляться? Для виїзду за межі країни треба взяти у місцевому органі державної виконавчої служби Мін’юсту або у приватного виконавця довідку про наявність заборгованості. При перетині кордону пред’явити цю довідку співробітникам прикордонної служби.

Якщо мова йде про виїзд з хворою дитиною, а борг становить рівно 3 місяці – необхідно також пред’явити документи, які підтверджують хворобу дитини.

Чи можна виїхати без дозволу другого з батьків, коли немає боргу зі сплати аліментів?

Так. Розробляючи другий пакет законів, ми передбачили можливість для батьків та матерів безперешкодно виїхати з дитиною за кордон строком до 1 місяця для відпочинку, лікування, спортивних змагань чи навчання.

Більше того, ми урівняли в правах обох батьків. Тобто з дитиною може виїхати як той з батьків, з ким живе малюк, так і той, хто живе окремо.

Як вивезти на короткий строк дитину за кордон тому з батьків, хто проживає з дитиною, без дозволу іншого?

Перш за все, хочу наголосити, що вивезти дитину може лише матір чи батько, яка не перешкоджає другому з батьків бачитися з малюком і брати участь у вихованні свого сина чи доньки.

За виконання першої умови достатньо поінформувати рекомендованим листом другого з батьків про тимчасовий виїзд дитини за межі України.

У листі має бути указана мета поїздки, куди їде дитина, а також на скільки покидає територію України. Єдиний виняток з цього правила – відсутність інформації про місце проживання другого з батьків.

При перетині кордону України прикордоннику необхідно пред’явити рішення суду про визначення місця проживання дитини або відповідний висновок органу опіки і піклування.

Як вивезти на короткий строк дитину за кордон тому з батьків, хто проживає окремо від дитини?

Для того, щоб скористатися правом поїздки з малюком за кордон той з батьків, який проживає окремо від дитини, повинен належно виконувати батьківські обов'язки і, що найголовніше, не мати заборгованості зі сплати аліментів.

Батько чи матір, які проживають окремо, мають право на виїзд малюка за кордон. Для цього слід рекомендованим листом надіслати відповідне звернення до того з батьків, з ким дитина проживає.

Якщо дозвіл не наданий впродовж 10 днів з моменту, коли ви отрималивідмітку про вручення повідомлення, можете сміливо йти до суду.

В порядку спрощеного позовного провадження (за скороченою процедурою) суддя має розглянути вашу заяву та надати дозвіл на виїзд дитини за кордон беззгоди другого з батьків.

При виїзді з України прикордонникам треба буде показати згоду другого з батьків на вивезення дитини або відповідне рішення суду.

Хочу наголосити, що повернутися в Україну треба до завершення строку, який вказаний у дозволі або визначений у рішенні суду.

Яке покарання за порушення строку вивезення дитини?

Аби збалансувати права й обов’язки батьків ми встановили реальну відповідальність для порушників.

За умисне порушення місячного строку встановлена адміністративна відповідальність - штраф від 100 до 200 неоподатковуваних мінімумів, а це від 1700 до 3400 гривень.

Окрім цього, такі батько чи матір втратять на рік право виїзду за кордон з дитиною.

Завдяки другому пакету законодавчих ініціатив #ЧужихДітейНеБуває діти матимуть можливість виїхати за кордон для подорожей, лікування, спортивних змагань та навчання.  І не бути заручниками шантажу або суперечок між колишніми чоловіком та дружиною.  Ще раз хочу подякувати всім, хто підтримував нашу команду на цьому шляху!

Якщо у вас залишились питання з цього приводу, будь ласка, звертайтесь до Єдиного контакт-центру системи безоплатної правової допомоги – 0 800 213 103.

Захищаймо права разом!

22.08.2018

Доброго дня, пане Міністре! Скажіть, чи це правда, що ви добилися підвищення аліментів для дитини? Бо я отримувала по 930 гривень, хоча добре знаю, що батько мого сина міг би сплачувати більше. Ці гроші дуже потрібні нашим дітям, бо тих копійок, які ми отримуємо зараз, ні на що не вистачає.

Соломія Довгопляс

Хочу поінформувати шановну читачку, що на початку липня ми домоглися прийняття другого пакету законів у рамках проекту Уряду та Мін’юсту #ЧужихДітейНеБуває. Новації цих законів покликані захистити економічні права найменших українців та убезпечити їх від можливого економічного насильства з боку дорослих.

Серед іншого ми прописали й норму, яка стосується підвищення мінімального розміру аліментів на одну дитину. Ця норма, як й інші положення пакету законів, почала діяти 28 серпня.

Який розмір аліментів запроваджується цим Законом?

Відповідно до прийнятих змін, мінімальний гарантований розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку. Однак ця сума може бути присуджена лише в тому випадку, коли у батька чи матері, які проживають окремо, не вистачає коштів для того, щоб платити більші аліменти.

Натомість, мінімальний рекомендований розмір аліментів на одну дитину прирівнюється до прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

З 28 серпня це буде:

1559 грн для дитини до 6 років,

1944 грн для дітей від 6 до 18 років.

З 1 грудня планується підняття відповідних сум до:

1626 грн для дітей менше 6 років,

2027 грн для дітей 6 років і старших.

Чи готові органи юстиції до запровадження цих положень?

З упевненістю можу сказати, що всі органи юстиції загалом, і органи виконання судових рішень Мін’юсту зокрема, на 100% готові до роботи з громадянами в рамках нового Закону.

Для їхньої підготовки ми провели величезну кількість тренінгів та семінарів, підготували чіткі покрокові інструкції щодо того, як саме реалізовувати законодавчі новації.

Яким чином здійснюватиметься контроль за цільовим витрачанням аліментів?

Одне з важливих питань, які нам задавали як представники громадськості, так і депутати перед прийняттям другого пакету законів, стосувалося посилення контролю за використанням коштів. Адже багато хто побоювався, що сплачені аліменти можуть використовуватися не на потреби дитини.

Хочу наголосити, що орган опіки та піклування проводитиме регулярні інспекції батьків, з якими живуть діти і які, відповідно, отримують аліменти. Порядок та періодичність таких інспекцій визначатиметься Мінсоцполітики.

Окрім того, за заявою платника аліментів, який не має заборгованості зі сплати аліментів, інспекції можуть проводитися позапланово, але не більше за один раз на три місяці.

Також у законі ми передбачили санкції до того з батьків, котрий витрачає отримані кошти не на потреби дитини, зокрема, ухилення батьків або осіб, які їх замінюють, від виконання передбачених законодавством обов'язків щодо забезпечення необхідних умов життя, навчання та виховання неповнолітніх дітей тягне за собою попередження або накладення штрафу від п'ятдесяти до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Де можна отримати детальнішу консультацію по кожному конкретному випадку?

Для того, щоб отримати більш детальні консультації чи роз’яснення, слід звернутися до одного з наших центрів чи бюро безоплатної правової допомоги. Дізнатися, де розташовано найближчий з них можна на сайті http://legalaid.gov.ua/ua/ або за телефоном гарячої лінії: 0(800)213-103.

16.08.2018

Консультує Міністр юстиції: отримання земельної ділянки учасниками АТО

Пане міністре, 2 роки відслужив в АТО. Знаю, що можу отримати земельну ділянку. Куди для цього звертатися?

Іван Скорогуб

На які наділи мають право захисники вітчизни?

Учасники бойових дій та особи прирівняні до них мають право на першочергове відведення у власність або користування земельних ділянок для індивідуального житлового будівництва, садівництва і городництва (для городництва у користування).  У межах норм безплатної приватизації (передачі) земельні ділянки передаються у власність  у  таких розмірах:

1) для ведення садівництва — не більше 0,12 га;

2) для ведення особистого селянського господарства — не більше 2,0 га;

3) для будівництва і обслуговування жилого будинку в селах — не більше 0,25 га, в селищах — не більше 0,15 га, в містах — не більше 0,10 га;

Куди звертатися для отримання земельної ділянки?

Учасникам АТО необхідно звернутися з клопотанням до органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки у власність або користування:

  • сільської, селищної, міської ради (якщо питання стосуються земель комунальної власності відповідних територіальних громад);
  • обласні, районні ради передають земельні ділянки у власність або у користування з відповідних земель спільної власності територіальних громад для всіх потреб;
  • районні державні адміністрації на їхній території передають земельні ділянки із земель державної власності у власність або у користування у межах сіл, селищ, міст районного значення для всіх потреб (за межами населених пунктів земельні ділянки для городництва, ведення садівництва, ОСГ та будівництва індивідуального житлового будинку вони не передають);
  • обласні державні адміністрації на їхній території передають земельні ділянки із земель державної власності у власність або у користування у межах міст обласного значення та за межами населених пунктів, а також земельні ділянки, що не входять до складу певного району, або у випадках, коли районна державна адміністрація не утворена, для всіх потреб;
  • Головного управління Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру в області (якщо питання стосується земельних ділянок для ведення садівництва або особистого селянського господарства державної власності).

Кабінет Міністрів України приймає рішення щодо передачі (надання) земель державної власності, зокрема ріллі, багаторічних насаджень для несільськогосподарських потреб, лісів для нелісогосподарських потреб, а також земельних ділянок природоохоронного, оздоровчого, рекреаційного призначення та особливо цінних земель.

Як виглядає клопотання?

У клопотанні зазначаються цільове призначення земельної ділянки та її орієнтовні розміри (в межах норм).

До клопотання додаються:

1) графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування земельної ділянки (наприклад, викопіювання з кадастрової карти);

2) копія паспорта та копія ідентифікаційного номера;

3) документ, що посвідчує участь в АТО (посвідчення, довідка).

Чиновникам забороняється вимагати додаткові матеріали та документи.

Рішення про надання дозволу на розробку проекту землеустрою або про мотивовану відмову має бути прийнято в місячний строк.

Що може бути підставою для відмови?

Лише невідповідність місця розташування об'єкта вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою, техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у визначеному порядку.

Як проходить відведення земельної ділянки?

У разі прийняття уповноваженим органом рішення про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки потрібно замовити в землевпорядній організації виготовлення такого проекту.

Виконавцем робіт може бути тільки особа з сертифікатом інженера-землевпорядника. Проект відведення земельної ділянки розробляється на підставі укладеного із замовником договору. Термін виконання робіт – не може перевищувати 6 місяців.

Проект підлягає погодженню з територіальним органом Держгеокадастру. У випадку розташування земельної ділянки у межах населеного пункту, або якщо на ділянці планується розташування об'єкта будівництва, потрібно отримати погодження з управлінням з питань містобудування та архітектури місцевої державної адміністрації або місцевої ради.

Проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки залежно від  її призначення, цінності  та місця розташування може підлягати також погодженню з: структурним підрозділом обласної, Київської чи Севастопольської міської державної адміністрації у сфері охорони навколишнього природного середовища; центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони культурної спадщини, відповідним структурним підрозділом обласної, Київської чи Севастопольської міської державної адміністрації у сфері охорони культурної спадщини; центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері лісового господарства; центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері розвитку водного господарства.

Строк розгляду: протягом 10 робочих днів з дня одержання проекту ( двотижневий строк з дня отримання погодженого проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки (а в разі необхідності здійснення обов'язкової державної експертизи землевпорядної документації згідно із законом -- після отримання позитивного висновку такої експертизи).

Підстава для відмови – лише невідповідність його положень вимогам законів та прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, документації із землеустрою або містобудівній документації.

Як зареєструвати земельну ділянку в Державному земельному кадастрі?

Необхідно звернутися до територіального органу Держгеокадастру за місцем розташування земельної ділянки та надати наступні документи:

1) заяву про внесення відомостей до Державного земельного кадастру;

2) оригінал документації із землеустрою, яка є підставою для формування земельної ділянки (погоджений проект землеустрою, за потреби, позитивний висновок експертизи);

3) документацію із землеустрою, яка є підставою для формування земельної ділянки, у формі електронного документа.

Строк розгляду такої заяви – 14 днів. Внесення відомостей до Державного земельного кадастру здійснюється безоплатно.

Як провести затвердження проекту землеустрою?

Рішенням про надання земельної ділянки за проектом землеустрою щодо її відведення здійснюється затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки.

Чи потрібно реєструвати право на земельну ділянку в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно Мін’юсту?

Так, потрібно. Для цього слід звернутися до суб’єкта, уповноваженого на проведення державної реєстрації речових прав на нерухоме майно, а саме до виконавчого органу сільської, селищної чи міської ради або до місцевої державної адміністрації, в тому числі через центри надання адміністративних послуг. Державну реєстрацію речових прав на землю здійснюють також юридичні особи, акредитовані Мінюстом, та нотаріуси.

Які документи потрібні:

1) заява встановленої форми, яку формує державний реєстратор;

2) документ, що посвідчує особу;

3) засвідчена копія рішення про безоплатну передачу земельної ділянки у власність або надання у користування;

4) витяг із Державного земельного кадастру про земельну ділянку (подається  у разі, коли в документі, що подається для державної реєстрації, відсутні відомості про її кадастровий номер, а також у разі, коли в результаті доступу до Державного земельного кадастру державним реєстратором встановлено відсутність відомостей про відповідну земельну ділянку);

5) документ, що підтверджує внесення плати за державну реєстрацію права власності на нерухоме майно - в розмірі 0,1 прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

08.08.2018

Консультує Міністр юстиції: фінансові санкції щодо злісних неплатників аліментів

Чоловік мені не платив більше 2 років і заборгував майже 100 тисяч гривень. Чи правда, що тепер він матиме заплатити набагато більше? Дякую за відповідь.

Тамара Сокурова

Коли починають діяти нові норми?

Завдяки активній позиції Уряду, Міністерства юстиції, народних депутатів та громадськості нам вдалося домогтися швидкого розгляду та ухвалення другого пакету новацій #ЧужихДітейНеБуває Верховною Радою.

3 липня пакет змін було прийнято в цілому. За кілька тижнів після цього документи були підписані главою держави. Відповідно, їхні норми у повному обсязі почнуть діяти з 29 серпня.

Чому було прийнято норми про введення штрафних фінансових санкцій щодо неплатників?

Ціни зростають. Тому було дуже несправедливо, що людині, яка мала кількарічний борг, достатньо було його просто сплатити і зняти з себе усі обмеження щодо виїзду за кордон, керування автомобілем чи полювання. Адже за несплачені рік чи два тому кошти дитині можна було купити набагато більше книжок, ігор, одягу, ніж на момент сплати. Саме тому ми запровадили прогресивну шкалу збільшення суми виплати, залежно від строку заборгованості.

Як змінюватиметься сума боргу?

Розробленими Міністерством юстиції документами передбачається, що державний або приватний виконавець виноситиме постанову про накладення штрафу за наявності заборгованості зі сплати аліментів.

Якщо такий борг перевищує суму платежів за 12 місяців, то неплатникові доведеться викласти з власної кишені додаткові 20% від суми боргу.

Такий простий приклад. Якщо горе батько чи мати мала сплачувати на утримання дитини 2000 гривень в місяць, однак кошти не виплачувалися впродовж року, то виконавець накладає штраф у розмірі 20% від суми заборгованості, тобто 4800 грн. Відповідно боржнику доведеться сплатити 28 тисяч 800 гривень.

Якщо ж розмір боргу перевищить суму платежів за 2 роки, то розмір штрафу вже становитиме 30%.

А ті горе-батьки, які матимуть заборгованість 3 чи більше роки, повинні будуть додатково сплатити на користь дитини 50% від нарахованого боргу.

Якщо ми повернемося до попереднього прикладу, то боржникові, який не платив 3 роки по 2000 грн в місяць, доведеться заплатити штраф – 36 тисяч.

Різниця більш ніж переконлива, щоб позбавити неплатників бажання ігнорувати економічні права власної дитини. І чим більша сума боргу – тим більшою і вагомішою буде переплата.

З якого моменту починає відраховуватися строк заборгованості?

При цьому слід наголосити, що строк обчислення заборгованості зі сплати аліментів для накладення штрафів обчислюватиметься з дня пред’явлення виконавчого документа до примусового виконання.

Працівники органів державної виконавчої служби та приватні виконавці вноситимуть до Постанови про накладення штрафу інформацію про розмір заборгованості, яка утворилася з дня пред’явлення виконавчого документа до примусового виконання, та суму штрафу.

Такий документ має бути надісланий боржнику та тому з батьків, хто проживає з дитиною, наступного робочого дня після його винесення.

Штрафи стягуватимуться виконавцем з боржника після погашення заборгованості зі сплати аліментів у повному обсязі та інших витрат виконавчого провадження, і перераховуватимуться стягувачу.

Якщо боржники не виконають норм постанови добровільно та не сплатять борг разом зі штрафом, виконавці отримають право стягнути відповідну заборгованість у примусовому порядку. При цьому вживатимуся всі наявні у виконавців інструменти, зокрема, й арешт майна, коштів та інших активів.

Чи готові виконавці до запровадження цих норм?

Мін’юст не сидів, склавши руки, доки закони готувалися до другого читання та чекали на підпис Президента. Ми підготували чіткі інструкції для виконавців щодо застосування новацій.

Окрім цього, виконавчі служби на місцях зібрали інформацію про боржників, строки заборгованості і з 29 серпня 2018 року будуть готові запроваджувати в дію нові норми.

Тому моя особиста порада до всіх, хто має заборгованість перед власними дітьми, не зволікати і якомога швидше її погасити. Лише так ви зможете уникнути нових санкцій.

17.07.2018

Консультує Міністр юстиції: новини у законодавстві щодо правил виїзду за кордон з дитиною

Пане міністре, нещодавно Верховна Рада прийняла другий пакет законів щодо прав дітей. Як я зрозуміла, ці закони ще не працюють. Коли вони почнуть працювати та як тоді можна буде виїхати із дитиною за кордон?

Марія Павленко

Як змінилися норми щодо виїзду при наявності боргу зі сплати аліментів?

Вже з лютого батьки, які проживають з дитиною, отримали змогу без перешкод виїжджати за кордон з дитиною, якщо другий з батьків має заборгованість з аліментів 6 і більше місяців.

У новому пакеті ми пішли ще далі.

Безперешкодно поїхати з дитиною в іншу країну можна буде, якщо той з батьків, який проживає окремо, має заборгованість з аліментів 4 місяці. А для дітей з інвалідністю та тяжко хворих дітей – цей строк скорочено до 3 місяців.

Більше того, ці норми стосуються усіх поїздок, навіть тих, тривалість яких перевищує 1 місяць.

Для виїзду за межі країни треба взяти у місцевому органі державної виконавчої служби Мін’юсту або у приватного виконавця довідку про наявність заборгованості. При перетині кордону пред’явити цю довідку співробітникам прикордонної служби.

Якщо мова йде про виїзд з хворою дитиною, а борг становить рівно 3 місяці – необхідно також пред’явити документи, які підтверджують хворобу дитини.

 

Чи можна виїхати без дозволу другого з батьків, коли немає боргу зі сплати аліментів?

Розробляючи другий пакет законів ми передбачили можливість для батьків та матерів безперешкодно виїхати з дитиною за кордон строком до 1 місяця для відпочинку, лікування, змагань чи навчання.

Більше того, ми урівняли в правах обох батьків. Тобто з дитиною може виїхати як той з батьків, з ким живе малюк, так і той, хто живе окремо. Однак для цього слід виконати певні умови.

 

Як вивезти дитину за кордон тому з батьків, хто проживає з дитиною?

Перш за все хочу наголосити, що вивезти дитину може лише матір чи батько, яка не перешкоджає другому з батьків бачитися з малюком і брати участь у вихованні свого сина чи доньки.

За виконання першої умови достатньо поінформувати рекомендованим листом другого з батьків про тимчасовий виїзд дитини за межі України.

У листі має бути указана мета поїздки, куди їде дитина, а також на скільки покидає територію України. Єдиний виняток з цього правила – відсутність інформації про місце проживання другого з батьків.

При перетині кордону України прикордоннику необхідно пред’явити рішення суду про визначення місця проживання дитини або відповідний висновок органу опіки і піклування.

 

Як вивезти дитину за кордон тому з батьків, хто проживає окремо?

Для того, щоб скористатися правом поїздки з малюком за кордон той з батьків, який проживає окремо від дитини, повинен належно виконувати батьківські обов'язки і, що найголовніше, не мати заборгованості зі сплати аліментів.

Батько чи матір, які проживають окремо повинні отримати нотаріально посвідчену згоду того з батьків, з ким живе дитина, на виїзд малюка за кордон. Для цього слід рекомендованим листом надіслати відповідне звернення.

Якщо дозвіл не наданий впродовж 10 днів з моменту, коли ви отримали повідомлення про вручення повідомлення, можете сміливо йти до суду.

В порядку спрощеного позовного провадження (за скороченою процедурою) суддя має розглянути вашу заяву та надати дозвіл на виїзд дитини за кордон без згоди другого з батьків.

При виїзді з України прикордонникам треба буде показати згоду другого з батьків на вивезення дитини або відповідне рішення суду.

Хочу наголосити, що повернутися в Україну треба до завершення строку, який вказаний у дозволі або визначений у рішенні суду.

 

Яке покарання за порушення строку вивезення дитини?

Аби збалансувати права й обов’язки батьків ми встановили реальні відповідальність для порушників.

За умисне порушення місячного строку встановлена адміністративна відповідальність - штраф від 100 до 200 неоподатковуваних мінімумів, а це від 1700 до 3400 гривень.

Окрім цього такі батько чи матір втратять на рік право виїзду за кордон з дитиною.

09.07.2018

Консультує Міністр юстиції: Куди звертатись, якщо зазнали насильства?

Пане міністре, на жаль, чоловік підіймає на мене руку. По допомогу не маю до кого звернутись. Боюсь, що може побити й дитину. Що робити? До кого звертатися?

Яким може бути насильство в сім’ї?

Фізичне насильство - форма домашнього насильства, що включає ляпаси, стусани, штовхання, щипання, шмагання, кусання, а також незаконне позбавлення волі, нанесення побоїв, мордування, заподіяння тілесних ушкоджень різного ступеня тяжкості, залишення в небезпеці, ненадання допомоги особі, яка перебуває в небезпечному для життя стані, заподіяння смерті, вчинення інших правопорушень насильницького характеру.

Сексуальне насильство - будь-які діяння сексуального характеру, вчинені стосовно повнолітньої особи без її згоди або стосовно дитини незалежно від її згоди, або в присутності дитини, примушування до акту сексуального характеру з третьою особою, а також інші правопорушення проти статевої свободи чи статевої недоторканості особи, у тому числі вчинені стосовно дитини або в її присутності.

Психологічне насильство - словесні образи, погрози, у тому числі щодо третіх осіб, приниження, переслідування, залякування, інші діяння, спрямовані на обмеження волевиявлення особи, контроль у репродуктивній сфері, якщо такі дії або бездіяльність викликали у постраждалої особи побоювання за свою безпеку чи безпеку третіх осіб, спричинили емоційну невпевненість, нездатність захистити себе або завдали шкоди психічному здоров'ю особи.

Економічне насильство - умисне позбавлення житла, їжі, одягу, іншого майна, коштів чи документів або можливості користуватися ними, залишення без догляду чи піклування, перешкоджання в отриманні необхідних послуг з лікування чи реабілітації, заборону працювати, примушування до праці, заборону навчатися та інші правопорушення економічного характеру.

Куди звертатись, якщо зазнали насильства?

Облік і розгляд заяв та повідомлень про застосування домашнього насильства проводиться суб'єктами, що здійснюють заходи у сфері запобігання та протидії домашньому насильству:

- районними, районними у містах Києві і Севастополі державними адміністраціями та виконавчими органами сільських, селищних, міських, районних у містах (у разі їх створення) рад;

- службами у справах дітей;

- загальними та спеціалізованими службами підтримки постраждалих осіб (центри соціальних служб для сім'ї, дітей та молоді; притулки для дітей; центри соціально-психологічної реабілітації дітей; соціально-реабілітаційні центри (дитячі містечка); центри соціально-психологічної допомоги; територіальні центри соціального обслуговування (надання соціальних послуг); інші заклади, установи та організації, які надають соціальні послуги);

- уповноваженими підрозділами органів Національної поліції України;

- судом (у випадку заяви про видачу обмежувального припису стосовно кривдника);

- цілодобовим кол-центром з питань запобігання та протидії домашньому насильству, насильству за ознакою статі та насильству стосовно дітей.

Які необхідно подати документи?

Допомога постраждалим особам надається за місцем звернення.

Працівником суб'єкта, що здійснює заходи у сфері запобігання та протидії домашньому насильству, до Єдиного державного реєстру випадків домашнього насильства та насильства за ознакою статі  вносяться відомості зокрема про:

особу, яка повідомила про вчинення насильства (прізвище, ім'я, по батькові; число, місяць, рік народження; місце проживання; номер контактного телефону), - за згодою;

постраждалу особу (прізвище, ім'я, по батькові; число, місяць, рік народження; стать; громадянство; місце проживання; місце навчання та/або місце роботи; номер контактного телефону) - за згодою;

кривдника (прізвище, ім'я, по батькові; число, місяць, рік народження; стать; громадянство; місце проживання; місце навчання та/або місце роботи; номер контактного телефону) та про характер відносин між кривдником і постраждалою особою;

випадок домашнього насильства, насильства за ознакою статі (дата вчинення; місце вчинення; форма домашнього насильства; вид шкоди чи страждань, завданих внаслідок насильства за ознакою статі; короткий опис);

потреби постраждалої особи.

У заяві до суду про видачу обмежувального припису повинно бути зазначено:

1) найменування суду, до якого подається заява;

2) ім'я (прізвище, ім'я та по батькові) заявника та заінтересованої особи, їх місце проживання чи перебування, поштовий індекс, відомі номери засобів зв'язку та адреси електронної пошти, у разі якщо заява подається особою, яка може бути заявником, у розумінні статті 350 -2 Цивільного процесуального кодексу України, - процесуальне становище особи, яка подає заяву, із зазначенням її імені (прізвища, імені та по батькові), місця проживання чи перебування, поштового індексу, відомих номерів засобів зв'язку та адреси електронної пошти, а також ім'я (прізвище, ім'я та по батькові) дитини або недієздатної особи, в інтересах якої подається заява, місце її проживання чи перебування, поштовий індекс, відомі номери засобів зв'язку та адреси електронної пошти, якщо такі відомі;

3) обставини, що свідчать про необхідність видачі судом обмежувального припису, та докази, що їх підтверджують (за наявності). 

Як довго розглядаються заяви?

У разі виявлення фактів домашнього насильства стосовно дітей або отримання відповідних заяв чи повідомлень не пізніше однієї доби повідомляється служба у справах дітей, уповноважені підрозділи органів Національної поліції України.

У разі існування безпосередньої загрози життю чи здоров'ю постраждалої особи з метою негайного припинення домашнього насильства, недопущення його продовження чи повторного вчинення уповноваженими підрозділами органів Національної поліції України кривднику виноситься терміновий заборонний припис.

Суд розглядає справу про видачу обмежувального припису не пізніше 72 годин після надходження заяви про видачу обмежувального припису до суду. 

Що робити у разі отримання тілесних ушкоджень?

Установи і заклади охорони здоров'я у разі виявлення тілесних ушкоджень забезпечують в установленому порядку проведення медичного обстеження постраждалих осіб, а у разі ушкоджень сексуального характеру направляють постраждалих осіб на тестування на ВІЛ-інфекцію.

Уповноважені підрозділи органів Національної поліції, зокрема, вживають заходи для припинення домашнього насильства та надання допомоги постраждалим особам,  забезпечують інформування постраждалих осіб про їхні права, заходи і соціальні послуги, якими вони можуть скористатися, винесення термінових заборонних приписів стосовно кривдників, взяття на профілактичний облік кривдників та проведення з ними профілактичної роботи в порядку, визначеному законодавством, анулювання дозволів на право придбання, зберігання, носіння зброї та боєприпасів їх власникам у разі вчинення ними домашнього насильства, а також вилучення зброї та боєприпасів у порядку, визначеному законодавством. 

Яка відповідальність за вчинення насильства?

За вчинення домашнього насильства, насильства за ознакою статі, невиконання термінового заборонного припису або неповідомлення про місце свого тимчасового перебування законодавством встановлено відповідальність  у виді  накладення штрафу від десяти до двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або громадські роботи на строк від тридцяти до сорока годин, або адміністративний арешт на строк до семи діб. А у разі вчинення тих самих дій особою, яку протягом року було піддано адміністративному стягненню за такі правопорушення передбачено відповідальність  у виді штрафу від двадцяти до сорока неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або громадські роботи на строк від сорока до шістдесяти годин, або адміністративний арешт на строк до п'ятнадцяти діб.

Кримінальна відповідальність при проявах домашнього насильства настає за вчинення легких тілесних ушкоджень, умисних середньої тяжкості тілесних ушкоджень, побоїв і мордувань тощо відповідно до кримінального кодексу.

Разом з тим, Верховною Радою прийнято Закон України від 06 грудня 2017 року № 2227-VIII «Про внесення змін до Кримінального та Кримінального процесуального кодексів України з метою реалізації положень Конвенції Ради Європи про запобігання насильству стосовно жінок і домашньому насильству та боротьбу з цими явищами», який набирає чинності через рік з дня його опублікування, та передбачає зміни до Кримінального кодексу України, а саме доповнення новою статтею 1261, якою встановлюється кримінальна відповідальність  за домашнє насильство, тобто умисне систематичне вчинення фізичного, психологічного або економічного насильства щодо подружжя чи колишнього подружжя або іншої особи, з якою винний перебуває (перебував) у сімейних або близьких відносинах, що призводить до фізичних або психологічних страждань, розладів здоров’я, втрати працездатності, емоційної залежності або погіршення якості життя потерпілої особи. За такі дії особа буде нести покарання у виді громадських робіт на строк від ста п’ятдесяти до двохсот сорока годин, або арешту на строк до шести місяців, або обмеження волі на строк до п’яти років, або позбавлення волі на строк до двох років.

09.07.2018

Консультує Міністр юстиції: що може стати причиною позбавлення батьківських прав?   

Доброго дня! Мій чоловік зовсім забув про свою дитину – вже 10 років не приймає жодної участі у її житті. Підкажіть чи можна його позбавити батьківських прав і як це зробити?

Олена Михайлок 

Інститут позбавлення батьківських прав залишається виключним, крайнім заходом впливу на батьків, які недобросовісно виконують свої обов’язки щодо виховання та утримання своїх дітей. 

Що може стати причиною позбавлення батьківських прав?

Сімейний кодекс містить виключний перелік підстав позбавлення батьківських прав, якщо батьки:

1) не забрали дитину з пологового будинку або з іншого закладу охорони здоров’я і протягом 6 місяців не виявляли щодо неї батьківського піклування;

2) ухиляються від виконання своїх обов’язків по вихованню дитини;

3) жорстоко поводяться з дитиною;

4) є хронічними алкоголіками або наркоманами;

5) вдаються до будь-яких видів експлуатації дитини, примушують її до жебракування та бродяжництва; 

6) засуджені за вчинення умисного кримінального правопорушення щодо дитини. 

Що потрібно для позбавлення батьківських прав?

Для позбавлення батьківських прав необхідно:

встановити, що особа свідомо порушує батьківські обов’язки, злісно не виконує вимоги та рекомендації органів опіки і піклування, служб у справах неповнолітніх, навмисно ухиляється від лікування;

звернутись до органу опіки та піклування з тим, щоб отримати висновок щодо умов життя і виховання дитини, поведінку батьків, їх взаємини з дітьми та відношення до виконання своїх батьківських обов'язків;

звернутись до суду з заявою про позбавлення батьківських прав. 

Хто може звернутися до суду?

Суд розглядає справи про позбавлення батьківських прав розглядаються за заявою:

одного із батьків, опікуна, піклувальника, особи в сім’ї якої проживає дитина;

закладу охорони здоров'я, навчального або іншого дитячого закладу, в якому вона перебуває;

органу опіки та піклування;

прокурора;

самої дитини, яка досягла чотирнадцяти років.

Справи про позбавлення батьківських прав розглядає суд за місцем реєстрації того з батьків, якого хочуть позбавити прав.

При розгляді судом таких питань є обов’язковою участь органу опіки та піклування, який подає суду письмовий висновок щодо обставин справи. 

Які права втрачають батьки, позбавлені батьківських прав?

1) особисті немайнові права щодо дитини (наприклад, право вирішувати питання виховання дитини та навіть вільно спілкуватися з нею, право давати дозвіл на зміну дитиною свого і’мя прізвища чи імені, право визначати місце проживання дитини та дозволяти чи забороняти її виїзд закордон тощо);

2) перестають бути законним представником дитини (не можуть представляти без окремої довіреності її інтереси в судах чи інших органах);

3) втрачають права на будь-які пільги та державну допомогу, що надаються сім'ям з дітьми;

4) не можуть бути усиновлювачем, опікуном та піклувальником (тобто не зможуть усиновити іншу дитину);

5) не можуть одержати в майбутньому тих майнових прав, пов'язаних із батьківством, які вони могли б мати у разі своєї непрацездатності; 

6) втрачають інші права, засновані на спорідненості з дитиною (наприклад, їх дитина може бути усиновлена без їх згоди, як батьків);

7) втрачають право на спадкування після дитини (крім випадків, коли це передбачене заповітом дитини).

Слід зауважити, що особа, позбавлена батьківських прав, не звільняється від обов’язку утримувати дитину. При задоволенні позову щодо позбавлення батьківських прав суд одночасно приймає рішення про стягнення аліментів на дитину. 

Якими будуть наслідки позбавлення батьківських прав?

Позбавлення батьківських прав одного з батьків. Дитина залишається жити з другим з батьків. Суд може прийняти рішення про виселення того з батьків, хто позбавлений батьківських прав, з житла, в якому він проживає з дитиною, якщо у нього є інше житло, або примусово поділити житло чи зобов'язати здійснити його примусовий обмін.

Позбавлення батьківських прав обох батьків. Дитина передається під опіку органам опіки та піклування. Ці органи вирішують, яким особам або установам слід передати дитину на виховання. Вони призначають опікуна (піклувальника) (наприклад, дитина може бути передана на виховання бабусі та дідусю, повнолітнім брату та сестри, іншим родичам дитини, мачусі, вітчиму, які виявили таке бажання та звернулися з відповідною заявою) або, враховуючи вік та стан її здоров'я, обирають інші форми влаштування дітей, зокрема: усиновлення, передача дитини до прийомної сім’ї, до дитячого будинку сімейного типу, патронатному вихователю, інших спеціальних закладів для дітей, позбавлених батьківського піклування.

26.06.2018

Консультує Міністр юстиції: процедура реєстрації дитини після народження - на що треба звернути особливу увагу?

Павле Дмитровичу, моя дружина за місяць має народити. Підкажіть, яка процедура реєстрації дитини після народження і на що треба звернути особливу увагу?

Іван Трофименко

Що потрібно зробити після народження дитини?

Батьки зобов’язані не пізніше 1 місяця від дня пологів, зареєструвати народження дитини в органі державної реєстрації актів цивільного стану за місцем проживання одного з батьків або за місцем народження дитини.

Заявниками можуть бути як батьки дитини, так і інші особи. Присутність обох батьків є обов’язковою, якщо батьки мають різні прізвища.

Державна реєстрація проводиться з одночасним визначенням походження дитини та присвоєнням їй імені, прізвища та по батькові.

Як визначається походження дитини?

Походження дитини від матері визначається на підставі документа закладу охорони здоров'я про народження нею дитини.

Походження дитини від батька визначається на підставі свідоцтва про шлюб, якщо на час народження дитини мати перебувала з ним у шлюбі.

Якщо батьки не перебувають у шлюбі, походження дитини від батька визначається за письмовою заявою матері та батька дитини про визнання батьківства або за рішенням суду.

При народженні дитини у матері, яка не перебуває у шлюбі, у випадках, коли немає спільної заяви батьків або відповідного рішення суду, запис про батька провадиться за прізвищем та громадянством матері, а ім'я та по батькові батька дитини записуються за її вказівкою.

Які документи потрібні для реєстрації народження?

Одночасно із заявою про державну реєстрацію народження (усною або письмовою) для проведення державної реєстрації народження дитини подається:

 паспорт заявника, якщо заявниками є не її батьки;

 документ, який підтверджує факт народження – медичний документ, виданий закладом охорони здоров'я;

паспорти батьків або одного з них;

документ, що підтверджує походження дитини від батька (свідоцтво про шлюб або спільна заява матері та батька дитини або заява матері) 

За відсутності документа закладу охорони здоров’я або медичної консультативної комісії, підставою для реєстрації народження є рішення суду про встановлення факту народження.

Як визначитися з ім’ям, прізвищем та по батькові дитини?

При державній реєстрації народження дитині присвоюється прізвище, ім’я та по батькові, які індивідуалізують особу, виділяють її з-поміж інших.

Прізвище дитини визначається за прізвищем батьків. Якщо мати й батько мають різні прізвища, прізвище дитини визначається за їхньою згодою. Батьки, які мають різні прізвища, можуть присвоїти дитині подвійне прізвище. Спір між батьками щодо прізвища дитини може вирішуватися органом опіки або судом.

Ім’я дитини визначається за згодою батьків. Ім’я дитини, народженої жінкою, яка не перебуває у шлюбі, визначається матір’ю дитини. Дитині може бути дано не більше двох імен, якщо інше не випливає із звичаю національної меншини, до якої належать мати або батько. Спір між батьками щодо імені дитини може вирішуватися органом опіки або судом.

По батькові присвоюється за власним іменем батька. Якщо батько має подвійне ім’я, то по батькові дитині присвоюється за одним із них. На прохання батьків по батькові може також утворюватись згідно з національними традиціями або не присвоюватись взагалі.

Якщо батьківство дитини не визнано, по батькові визначається за іменем особи, яку мати дитини назвала її батьком.

Де працює послуга з прийому документів для реєстрації у пологових?

З метою створення сприятливих умов, спрямованих на спрощення доступу громадян до адміністративних послуг в усіх регіонах України надається послуга щодо прийому документів, необхідних для державної реєстрації народження, та видачі відповідного свідоцтва безпосередньо в пологових будинках. Загалом у 477 медичних установах. За 2016-2017 роки цією послугою скористалися 238 166 громадян.

Інформація про пологові будинки, в яких можна отримати свідоцтво про народження дитини розміщена на офіційному веб-сайті Міністерства юстиції (https://minjust.gov.ua).

Які додаткові послуги можна отримати разом зі свідоцтвом?

За бажанням батьків чи одного з них під час проведення державної реєстрації народження дитини можуть бути прийняті документи для реєстрації місця проживання новонародженої дитини.

Чи є покарання для батьків, які несвоєчасно зареєстрували дитину?

Несвоєчасна без поважної причини державна реєстрація батьками народження дитини в державних органах державної реєстрації актів цивільного стану тягне за собою накладення штрафу від одного до трьох неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (від 51 до 153 грн).

25.06.2018

Консультує Мініст юстиції: право на допомогу по безробіттю

Пане міністре, вже кілька місяців не можу знайти роботу. Чи маю я право на допомогу по безробіттю?

Іван Степанюк

Кому надається допомога по безробіттю?

Громадянам у разі втрати заробітної плати (грошового забезпечення) або інших доходів внаслідок втрати роботи через незалежні від них обставини.

На допомогу по безробіттю може претендувати застрахована (офіційно працевлаштована) особа.

Реєстрація безробітних проводиться центром зайнятості за особистою заявою особи і призначається з восьмого дня після реєстрації.

Перелік документів, потрібних для реєстрації, можна переглянути на офіційному сайті Державної служби зайнятості.

Як визначається розмір допомоги по безробіттю?

Розмір допомоги по безробіттю визначається у відсотках до середньої заробітної плати (доходу) і залежно від страхового стажу:

до 2 років - 50 відсотків;

від 2 до 6 років - 55 відсотків;

від 6 до 10 років - 60 відсотків;

понад 10 років - 70 відсотків.

мінімальний розмір допомоги по безробіттю становить 1440 грн

Залежно від тривалості безробіття, визначена допомога по безробіттю становить:

перші 90 календарних днів - 100 відсотків;

протягом наступних 90 календарних днів - 80 відсотків;

у подальшому - 70 відсотків.

Люди, які мають страховий стаж менший за шість місяців, або були звільнені з попереднього місця роботи за некомпетентність мають право на допомогу в розмірі 544 грн.

Допомога по безробіттю не може перевищувати чотирикратного розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб (1 липня - 1841 гривня).

Який строк надання допомоги по безробіттю?

Загальна тривалість виплати допомоги по безробіттю не може перевищувати 360 календарних днів протягом двох років.

А для молоді, яка закінчила або припинила навчання у загальноосвітніх, професійно-технічних і вищих навчальних закладах чи звільнилася із строкової військової служби - 180 календарних днів.

Для осіб передпенсійного віку (за 2 роки до настання права на пенсію) -  не може перевищувати 720 календарних днів.

Чи можуть відмовити у допомозі по безробіттю? Чи можна оскаржити відмову?

Підставами для відмови у наданні статусу безробітного є:

1) відсутність на дату звернення до центру зайнятості необхідних документів;

2) встановлення факту зайнятості особи;

3) письмова відмова особи від пропозиції підходящої роботи;

4) неповернення особою коштів, отриманих за період попередньої реєстрації, що припинена на підставі, зокрема: встановлення факту подання особою недостовірних даних та документів, на підставі яких прийнято рішення про надання їй статусу безробітного, призначення виплати матеріального забезпечення на випадок безробіття та надання соціальних послуг, що мав місце протягом періоду реєстрації; встановлення факту виконання безробітним оплачуваної роботи (надання послуг); припинення професійного навчання за направленням центру зайнятості без поважних причин.

У разі прийняття центром зайнятості рішення про відмову у наданні статусу безробітного особа може оскаржити та повторно подати заяву про надання зазначеного статусу не раніше, ніж через сім календарних днів.

Якщо у вас залишились питання, звертайтесь до Єдиного контакт-центру системи безоплатної правової допомоги 0 800 213 103.

21.06.2018

Консультує Міністр юстиції: що може стати причиною позбавлення батьківських прав?

Доброго дня! Мій чоловік зовсім забув про свою дитину – вже 10 років не приймає жодної участі у її житті. Підкажіть чи можна його позбавити батьківських прав і як це зробити?

Олена Михайлок

Інститут позбавлення батьківських прав залишається виключним, крайнім заходом впливу на батьків, які недобросовісно виконують свої обов’язки щодо виховання та утримання своїх дітей.

Що може стати причиною позбавлення батьківських прав?

Сімейний кодекс містить виключний перелік підстав позбавлення батьківських прав, якщо батьки:

1) не забрали дитину з пологового будинку або з іншого закладу охорони здоров’я і протягом 6 місяців не виявляли щодо неї батьківського піклування;

2) ухиляються від виконання своїх обов’язків по вихованню дитини;

3) жорстоко поводяться з дитиною;

4) є хронічними алкоголіками або наркоманами;

5) вдаються до будь-яких видів експлуатації дитини, примушують її до жебракування та бродяжництва; 

6) засуджені за вчинення умисного кримінального правопорушення щодо дитини.

Що потрібно для позбавлення батьківських прав?

Для позбавлення батьківських прав необхідно:

 встановити, що особа свідомо порушує батьківські обов’язки, злісно не виконує вимоги та рекомендації органів опіки і піклування, служб у справах неповнолітніх, навмисно ухиляється від лікування;

 звернутись до органу опіки та піклування з тим, щоб отримати висновок щодо умов життя і виховання дитини, поведінку батьків, їх взаємини з дітьми та відношення до виконання своїх батьківських обов'язків;

 звернутись до суду з заявою про позбавлення батьківських прав.

Хто може звернутися до суду?

Суд розглядає справи про позбавлення батьківських прав розглядаються за заявою:

одного із батьків, опікуна, піклувальника, особи в сім’ї якої проживає дитина;

закладу охорони здоров'я, навчального або іншого дитячого закладу, в якому вона перебуває;

органу опіки та піклування;

прокурора;

самої дитини, яка досягла чотирнадцяти років.

Справи про позбавлення батьківських прав розглядає суд за місцем реєстрації того з батьків, якого хочуть позбавити прав.

При розгляді судом таких питань є обов’язковою участь органу опіки та піклування, який подає суду письмовий висновок щодо обставин справи.

Які права втрачають батьки, позбавлені батьківських прав?

1) особисті немайнові права щодо дитини (наприклад, право вирішувати питання виховання дитини та навіть вільно спілкуватися з нею, право давати дозвіл на зміну дитиною свого і’мя прізвища чи імені, право визначати місце проживання дитини та дозволяти чи забороняти її виїзд закордон тощо);

2) перестають бути законним представником дитини (не можуть представляти без окремої довіреності її інтереси в судах чи інших органах);

3) втрачають права на будь-які пільги та державну допомогу, що надаються сім'ям з дітьми;

4) не можуть бути усиновлювачем, опікуном та піклувальником (тобто не зможуть усиновити іншу дитину);

5) не можуть одержати в майбутньому тих майнових прав, пов'язаних із батьківством, які вони могли б мати у разі своєї непрацездатності; 

6) втрачають інші права, засновані на спорідненості з дитиною (наприклад, їх дитина може бути усиновлена без їх згоди, як батьків);

7) втрачають право на спадкування після дитини (крім випадків, коли це передбачене заповітом дитини).

Слід зауважити, що особа, позбавлена батьківських прав, не звільняється від обов’язку утримувати дитину. При задоволенні позову щодо позбавлення батьківських прав суд одночасно приймає рішення про стягнення аліментів на дитину.

Якими будуть наслідки позбавлення батьківських прав?

Позбавлення батьківських прав одного з батьків. Дитина залишається жити з другим з батьків. Суд може прийняти рішення про виселення того з батьків, хто позбавлений батьківських прав, з житла, в якому він проживає з дитиною, якщо у нього є інше житло, або примусово поділити житло чи зобов'язати здійснити його примусовий обмін.

Позбавлення батьківських прав обох батьків. Дитина передається під опіку органам опіки та піклування. Ці органи вирішують, яким особам або установам слід передати дитину на виховання. Вони призначають опікуна (піклувальника) (наприклад, дитина може бути передана на виховання бабусі та дідусю, повнолітнім брату та сестри, іншим родичам дитини, мачусі, вітчиму, які виявили таке бажання та звернулися з відповідною заявою) або, враховуючи вік та стан її здоров'я, обирають інші форми влаштування дітей, зокрема: усиновлення, передача дитини до прийомної сім’ї, до дитячого будинку сімейного типу, патронатному вихователю, інших спеціальних закладів для дітей, позбавлених батьківського піклування.

11.06.2018

Консультує Міністр юстиції: аліменти – міфи і реальність

Пане Міністре, доброго дня! Я плачу чималі гроші на дитину. Їх більш ніж вистачає на дитину. Тепер ще й кажуть, що мене примусять платити ще більше, бо збільшиться розмір аліментів. Я й так не зовсім розумію, куди моя колишня їх витрачає і чи на дитину вони йдуть. А тепер, що виходить, вона житиме за мій рахунок?

Степан Любенчук

Які санкції передбачає другий пакет законів у рамках ініціативи #ЧужихДітейНеБуває?

У травні цього року Міністерство юстиції домоглося прийняття народними депутатами у першому читанні другого пакету законів у рамках ініціативи #ЧужихДітейНеБуває.

Запропоновані новели були напрацьовані за результатами реалізації першого пакету змін, які почали діяти в лютому. Ми виявили додаткові шпарини, якими користуються горе-батьки – як татусі, так і матері -  щоб не забезпечувати власних дітей.

Дійсно, з одного боку другий пакет робить життя боржників зі сплати аліментів ще складнішим. З іншого боку - ми  посилюємо захист матеріального стану дитини та вводимо реальну систему стимулів для тих, хто дбає про найменших українців.

Ось кілька основних новацій прийнятих законопроектів:

Система додаткових фінансових санкцій для неплатників у розмірі від 20% до 50% від суми боргу (в залежності від строку заборгованості).

Система автоматизованого арешту коштів осіб, які мають борги зі сплати аліментів.

Притягнення до кримінальної відповідальності громадян, які ухиляються від суспільно корисних осіб.

Обов’язок засуджених до позбавлення волі, які мають заборгованість за виконавчими документами, працювати на місцях і роботах, визначених адміністрацією колонії, до погашення такої заборгованості.

Особи, які можуть бути членами Кабінету Міністрів України, заступниками міністра, громадяни України, які бажають займати посади державної служби категорії «А» або «Б», а також які матимуть намір зареєструватися кандидатами у народні депутати, депутати місцевих рад, кандидатами на посади сільського, селищного, міського голови, старости, подаватимуть заяву про відсутність заборгованості зі сплати аліментів на утримання дитини понад шість місяців.

Звільнення державних службовців, які займають посади державної служби категорії «А» або «Б», депутатів місцевих рад (за рішенням відповідних рад) у разі наявності заборгованості зі сплати аліментів більше 12 місяців.

Звільнення дітей від обов’язку утримувати непрацездатних батьків, які не платили аліменти понад 3 роки.

Застосування обмежень першого пакету до батьків, які не платять дітям з інвалідністю або тяжко хворим дітям вже після того, коли борг перевищить суму за 3 місяці.

Запровадження мінімального рекомендованого розміру аліментів на одну дитину, що становитиме розмір прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, який може бути присуджений судом у разі достатності заробітку (доходу) платника аліментів.

Пільги та преференції для батьків, які сумлінно виконують свій батьківський обов’язок, витрачають додаткові кошти на гуртки, навчання, спортивні та будь-які ніші секції.

Фінансові стимули для місцевої влади, яка опікуються дозвіллям і навчанням малечі, розвиває дитячий простір на місцях.

Чи не призведе зростання аліментів до збагачення того з батьків, з ким живе дитина?

Хочу одразу сказати, що вже в день голосування почали з’являтися різного роду міфи й «страшилки». Вони мають одну мету – задурити людям голови і примусити їх повірити, що ці законопроекти – це щось страшне. А значить – домогтися неприйняття даного пакету ініціатив.

Наголошую, що ніяких інших цілей, окрім захисту прав найменших українців, які залишилися без повноцінної фінансової батьківської підтримки, ми не переслідуємо.

Я постійно чую, що збільшення мінімального розміру аліментів призведе до їхнього нецільового використання. Це – неправда.

Так, ми пропонуємо запровадити мінімальний рекомендований розмір аліментів, що становитиме розмір прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку (зокрема, з 1 січня 2018 року для дітей віком від 6 до 18 років цей розмір становить 1860 грн.), який може бути присуджений судом у разі достатності заробітку (доходу) платника аліментів. На сьогодні мінімальний розмір аліментів становить близько 900 гривень. Думаю, всі були в магазині й бачили скільки коштує їжа, скільки коштують іграшки та одежа для дітей, скільки треба витратити, щоб купити дитині книжки та шкільне приладдя. Невже комусь може прийти в голову, що з такими цінами можна дуже збагатитися за 900 гривень?

Ми піднімаємо лише рекомендований розмір аліментів для дитини. Всі, хто платили достатні для утримання малюка суми, не відчують цього підвищення.

З іншого боку - нині цільове використання сплачених аліментів перевіряється органом опіки та піклування за заявою платника аліментів або за власною ініціативою (відповідно до статті 186 Сімейного кодексу).

Зараз ця процедура недосконала. Ми врахували це в законопроектах і пропонуємо вдосконалити існуючі підходи та прописати чіткіший порядок перевірки органом опіки та піклування цільового використання сплачених аліментів.

Які ще міфи розповсюджуються?

Чого тільки не вигадують боржники, щоб не платити дітям. Серед поширених міфів також те, що законом санкції застосовуються лише до чоловіків для їхнього «переслідування та залякування».

Це так само неправда, адже передбачені санкції застосовуються до всіх боржників з виплати аліментів – чоловіків та жінок в однаковій мірі. Жодного поділу за ознакою статі ми не допускатимемо.

Одним із найбільш поширених міфів якраз є те, що, мовляв, одним із законопроектів передбачене блокування коштів на рахунках одного з батьків застосовуватиметься за наявності будь-яких боргів.

Що ж говорить законопроект насправді? Автоматизований арешт коштів боржника передбачений лише у випадку боргів зі сплати аліментів. Жодних інших варіантів прийняті документи не передбачають.

Мабуть найбільш смішний і безглуздий міф – передбачені законопроектом санкції призведуть до зменшення кількості українців, які бажають укласти шлюб та створити повноцінну родину. Навіть не знаю, яким чином це пов’язане. Єдине, що можу сказати, передбачені санкції забезпечать більш відповідальне ставлення до батьківства  та інституту сім’ї.

29.05.2018

Консультує Міністр юстиції України: роз'яснення щодо другого пакету законів у рамках ініціативи #ЧужихДітейНеБуває

Доброго дня, хочу задати питання Міністру юстиції Павлу Петренку. Скажіть будь-ласка, зараз багато говорять, що закони, якими захищають дітей, зроблять так, що за будь-які борги будуть арештовувати рахунки. Я приватна особа-підприємець, в мене є невеликий спірний борг за комуналку. Зараз ми з ним розбираємося. Чи можуть мені за нього арештувати рахунки і зупинити весь бізнес?

В’ячеслав Кирдей

Які санкції передбачає другий пакет законів у рамках ініціативи #ЧужихДітейНеБуває?

15 травня Верховна Рада підтримала у першому читанні другий пакет законів у рамках ініціативи Міністерства юстиції #ЧужихДітейНеБуває. Зміни роблять законодавство ще жорсткішим до боржників зі сплати аліментів, посилюють захист матеріального стану дитини та вводять систему стимулів для тих, хто дбає про найменших українців.

Основні новації прийнятих законопроектів:

Система додаткових фінансових санкцій для неплатників у розмірі від 20% до 50% від суми боргу (в залежності від строку заборгованості).

Система автоматизованого арешту коштів осіб, які мають борги зі сплати аліментів.

Притягнення до кримінальної відповідальності громадян, які ухиляються від суспільно корисних осіб.

Обов’язок засуджених працювати, щоб забезпечити сплату аліментів.

Українці, які хочуть посісти керівні посади на держслужбі, повинні будуть подати довідку про те, що вони не мають боргів перед дітьми більше 6 місяців.

Звільнення чиновників, які мають заборгованість зі сплати аліментів більше 12 місяців.

Звільнення дітей від обов’язку утримувати непрацездатних батьків, які не платили аліменти понад 3 роки.

Застосування обмежень першого пакету до батьків, які не платять дітям з інвалідністю або тяжко хворим дітям вже після того, коли борг перевищить суму за 3 місяці.

Збільшення рівня мінімального утримання дитини тим з батьків, хто не проживає з родиною.

Пільги та преференції для батьків, які сумлінно виконують свій батьківський обов’язок, витрачають додаткові кошти на гуртки, навчання, спортивні та будь-які ніші секції.

Фінансові стимули для місцевої влади, яка опікуються дозвіллям і навчанням малечі, розвиває дитячий простір на місцях.

За що будуть арештовувати кошти?

Одразу після голосування почали з’являтися міфи, покликані залякати громадян, показати запропоновані новели у невигідному світлі та зробити усе можливе, що ініціативи, спрямовані на захист дітей, не були прийняті.

Хочу наголосити, що ніяких інших цілей, окрім захисту прав найменших українців, які залишилися без повноцінної фінансової батьківської підтримки, ми не переслідуємо. А всі ті міфи, які поширюють наші опоненти і горе-батьки, які не бажають платити аліментів власним дітям, є вигадкою. Вони не мають нічого спільного з реальністю.

Одним із найбільш поширених міфів якраз є те, що, мовляв, одним із законопроектів передбачене блокування коштів на рахунках одного з батьків застосовуватиметься за наявності будь-яких боргів.

Що ж говорить законопроект насправді? Автоматизований арешт коштів боржника передбачений лише у випадку боргів зі сплати аліментів. Жодних інших варіантів прийняті документи не передбачають.

Які ще міфи розповсюджуються?

Чого тільки не вигадують боржники, щоб не платити дітям. Серед поширених міфів також те, що законом санкції застосовуються лише до чоловіків для їхнього «переслідування та залякування».

Це так само неправда, адже передбачені санкції застосовуються до всіх боржників з виплати аліментів – чоловіків та жінок в однаковій мірі. Жодного поділу за ознакою статі ми не допускатимемо.

Наступний міф: збільшення мінімального розміру аліментів призведе до їхнього нецільового використання.

Перш за все, прошу звернути увагу на те, що цільове використання сплачених аліментів на сьогодні перевіряється органом опіки та піклування за заявою платника аліментів або за власною ініціативою відповідно до статті 186 Сімейного кодексу.

Ми пропонуємо вдосконалити цю статтю та прописати ще чіткіший порядок перевірки органом опіки та піклування цільового використання сплачених аліментів.

З іншого боку, ми пропонуємо підняти мінімальну суму аліментів. Нині це близько 900 гривень. Думаю, всі були в магазині й бачили скільки коштує їжа, скільки коштують іграшки та одежа для дітей, скільки треба потратити, щоб купити дитині книжки та шкільне приладдя. Невже комусь може прийти в голову, що з такими цінами можна дуже збагатитися за 900 гривень.

Ще одна брехня – в тюрму саджатимуть всіх розлучених батьків, навіть добросовісних платників. Це ще одна нісенітниця, адже кримінальна відповідальність застосовуватиметься лише до батьків – чоловіка або жінки – які злісно ухиляються від суспільно корисних робіт.

Мабуть найбільш смішний і безглуздий міф – передбачені законопроектом санкції призведуть до зменшення кількості українців, які бажають укласти шлюб та створити повноцінну родину. Навіть не знаю, яким чином це пов’язане. Єдине, що можу сказати, передбачені санкції забезпечать більш відповідальне ставлення до батьківства  та інституту сім’ї.

Наступний міф – виїзд дитини за кордон строком до 1 місяця без дозволу боржника сприятиме протиправному вивезенню дитини за межі країни. Насправді ж статистика свідчить: викрадення дітей та вивезення їх за кордон – вкрай рідкісне явище. За 10 років Міністерством юстиції направлено 153 заяви про повернення дитини в Україну. Це - 15 випадків щороку або 1 випадок за місяць.

Ця норма навпаки має істотні позитиви: сотні тисяч дітей, які проживають в неповних сім’ях, зможуть безперешкодно їздити на оздоровлення, змагання, відпочинок, а другий з батьків зможе уникнути шантажу та маніпуляцій.

16.05.2018

Стягнення нарахованої, але не виплаченої заробітної плати

Доброго дня пане Міністре! Після звільнення за згодою сторін мені не виплатили частину коштів, які я заробив. Як мені поступити в такому випадку?

Олександр Раєвський

Чи має роботодавець при звільненні виплатити всю суму одразу?

При звільненні працівника виплата всіх сум провадиться в день звільнення. Якщо працівник в цей день не працював – кошти мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред'явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок. Про нараховані суми, належні працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган повинен письмово повідомити працівника перед виплатою зазначених сум.

В разі спору про розмір сум, належних працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган в усякому випадку повинен в зазначений у цій статті строк виплатити не оспорювану нею суму.

 

Що робити, якщо не дійшли згоди?

Працівник може стягнути нараховану, але не виплачену заробітну плату:

  • в позасудовому порядку;
  • в судовому порядку.

Як вирішити спір у позасудовому порядку?

Звернутися із заявою до комісії по трудових спорах (у разі її створення) без обмежень будь-яким строком.

Трудовий спір підлягає розгляду, якщо працівник самостійно або з участю профспілкової організації не врегулював розбіжності при безпосередніх переговорах з власником або уповноваженим ним органом.

Комісія зобов’язана розглянути спір у десятиденний строк з дня подання заяви. Спори повинні розглядатися у присутності працівника, який подав заяву, представників власника або уповноваженого ним органу. Розгляд спору за відсутності працівника допускається лише за його письмовою заявою. За бажанням працівника при розгляді спору від його імені може виступати представник профспілкового органу або за вибором працівника інша особа, в тому числі адвокат.

Чи можна оскаржити рішення комісії?

У разі незгоди з рішенням комісії по трудових спорах можна оскаржити її рішення до суду в десятиденний строк з дня вручення виписки з протоколу засідання комісії чи його копії. Пропуск вказаного строку не є підставою відмови у прийнятті заяви. Визнавши причини пропуску поважними, суд може поновити цей строк і розглянути спір по суті. В разі коли пропущений строк не буде поновлено, заява не розглядається, і залишається в силі рішення комісії по трудових спорах.

Чи довго чекати виконання рішення комісії?

Рішення комісії по трудових спорах підлягає виконанню у триденний строк після закінченні 10 днів, передбачених на його оскарження.

У разі невиконання власником або уповноваженим ним органом рішення комісії по трудових спорах у встановлений строк  працівникові комісією по трудових спорах підприємства, установи, організації видається посвідчення, що має силу виконавчого листа.

На підставі посвідчення, пред'явленого не пізніше тримісячного строку до органу державної виконавчої служби або приватному виконавцю, державний виконавець чи приватний виконавець виконує рішення комісії по трудових спорах у примусовому порядку.

Що необхідно знати, щоб звернутися до суду?

Для стягнення заборгованості працівник може звернутися до суду в порядку:

  • наказного провадження (вимога працівника про стягнення нарахованої, але не виплаченої заробітної плати є безспірною);
  • позовного провадження (наявний спір щодо розміру заборгованості з виплати заробітної плати та/або права на її отримання).

Яка процедура в рамках наказного провадження?

Судовий наказ може бути видано у разі якщо заявлено вимогу про стягнення нарахованої, але не виплаченої працівнику суми заробітної плати.

Заява про видачу судового наказу подається до суду першої інстанції за місцем розташування підприємства або за місцем реєстрації позивача.

Працівник має право звернутися до суду без обмеження строку.

Які документи необхідно подати і скільки це коштує?

Заява подається у письмовій формі та має містити докази:

                перебування заявника у трудових відносинах із боржником (наприклад: засвідчені копії наказу про прийняття на роботу, копія трудової книжки, копія трудового договору між роботодавцем і працівником, довідка з місця роботи тощо);

                підтвердження суми, яка стягується (будь-який належно оформлений документ, що вказує на розмір нарахованої заробітної плати та компенсації за порушення строків її виплати, зокрема, довідка бухгалтерії боржника, розрахунковий лист чи копія платіжної відомості тощо).

При зверненні до суду в порядку наказного провадження з вимогою про стягнення нарахованої, але не виплаченої зарплати судовий збір не сплачується.

Як довго чекати рішення?

У разі прийняття судом ухвали про відкриття провадження, суд у триденний строк видає судовий наказ по суті заявлених вимог.

Судовий наказ набирає законної сили протягом 3 днів після закінчення десятиденного строку, які виділяються позивачу на подання заяви про відміну ухвали.

На підставі судового наказу стягувач повинен звернутися до державної виконавчої служби з метою його примусового виконання.

Яка процедура звернення у рамках позовного провадження?

У разі наявності спору щодо розміру заборгованості працівник може звернутися з позовною заявою до суду за місцем розташування підприємства чи місцем проживання/перебування позивача без обмеження строків.

Позивачі звільняються від сплати судового збору.

Чи передбачене відшкодування за час затримки розрахунку при звільненні?

Суд стягує на користь працівника середній заробіток за весь період затримки розрахунку. Якщо розрахунок не проведений до розгляду справи – по день постановлення рішення.

Відсутність коштів у роботодавця не виключає його відповідальності.

У разі спору про розмір виплат вимоги про відповідальність за затримку підлягають задоволенню у повному обсязі, якщо спір вирішено на користь позивача.

При частковому задоволенні позову працівника суд визначає розмір відшкодування за час затримки розрахунку з урахуванням спірної суми, на яку той мав право, частки, яку вона становила у заявлених вимогах, істотності цієї частки порівняно із середнім заробітком та інших конкретних обставин справи.

Як довго чекати рішення щодо стягнення заробітної плати?

Судове рішення про виплату заробітної плати підлягає негайному виконанню, якщо сума заборгованості не перевищує 1 місяць.

Суд, ухвалюючи рішення, може допустити негайне виконання судового рішення в разі стягнення всієї суми заборгованості із заробітної плати.

Куди звернутися, щоб отримати детальну консультацію?

За додатковою інформацією можна звертутись до «громадської приймальні» при Головному територіальному управлінні юстиції у Херсонській області (понеділок, четвер) або за номером телефону «гарячої лінії» «Я МАЮ ПРАВО!» (0552) 49-20-01.

Консультує Міністр юстиції: як здати в оренду пай, щоб не стати жертвою рейдерів

Консультує Міністр юстиції України: як приватизувати квартиру

ПАМ’ЯТКА щодо відповідальності за несплату аліментів на дитину

ПАМ’ЯТКА добросусідство та засоби захисту  земельної ділянки

ПАМ’ЯТКА щодо судового оскарження дій, рішень чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень

ПАМ’ЯТКА щодо надання термінової одноразової матеріальної допомоги громадянам, які опинилися в складних життєвих обставинах

ПАМ’ЯТКА щодо безоплатної передачі земельних ділянок у власність громадян

ПАМ’ЯТКА про пільги учасникам бойових дій у сфері житлово-комунальний послуг та зв’язку

ПАМ’ЯТКА з питань оскарження рішень, дій чи бездіяльності сільських, селищних, міських рад та їх виконавчих органів

 

Календар свят і подій. Листівки, вітання та побажання
Загружаем курсы валют от minfin.com.ua
Загружаем курсы валют от minfin.com.ua